Ім’я українського вченого Олега Мальцева вже практично рік регулярно звучить у сенсаційних заголовках. Не розібравшись що до чого, ласі на «гаряче» недобросовісні медіа та окремі журналісти поспішили винести свій вирок: «завербований російськими спецслужбами», «агент гру», «хотів захопити владу в Одесі». Про це говорили, писали, обговорювали в кулуарах. Пізніше з’ясувалося: справа сфабрикована, а виконавці цієї справи отримали підвищення по службі і просування по кар’єрних сходах для своїх родичів. Але у всіх цих розмовах і обговореннях була відсутня одна ключова ланка. Ніхто не потрудився навіть мимохіть згадати, чим насправді займався вчений у перший рік війни.

І сьогодні, мабуть, варто нарешті розповісти, у чому полягала робота вченого, якого заарештували через 8 тижнів після анонсу книги про воєнні злочини.

У перший рік повномасштабної війни, коли наукове життя України виявилося практично повністю паралізованим, коли університети закривалися, фінансування дослідницьких проектів було призупинено, а сотні вчених емігрували, Олег Мальцев залишився в країні і продовжив роботу. Він не тільки не згорнув наукові проекти, а й мобілізував усі наукові ресурси, організовував міжнародні конференції, публікував праці, проводив експедиції та створив платформу, на якій українські дослідники могли розповідати світові про війну та її наслідки.

Незважаючи на щоденні ризики, очолювані Мальцевим наукові інститути не тільки не призупинили роботу в перший рік війни, але й продовжили її з подвоєною активністю. У 2022 році команди інститутів під керівництвом Мальцева провели вісім наукових семінарів, чотири міжнародні симпозіуми, дві експедиції — до Франції та Італії. Було опубліковано дві монографії, підготовлено підручники, випущено нові методичні посібники. Але про це сторона обвинувачення безсовісно замовчала в кримінальній справі, яка сьогодні перетворилася на фантом.

Публікація монографій, підготовка підручників, випуск методичних матеріалів

Одним з ключових напрямків стало дослідження в рамках НДІ «Пам’яті ім. академіка Г.С. Попова» та НДІ вивчення поведінки людини в екстремальних ситуаціях. Його завдання — з’ясувати, як розум людини справляється з багатозадачністю, швидкістю та невизначеністю. Умова, в якій опинилася вся країна, стала предметом наукового аналізу.

Мальцев і його команда приступили до дослідження механізмів досягнення результату через призму так званих «невидимих явищ» розуму, або феноменів його функціонування.

Проміжним результатом цього дослідження стала монографія «Робота розуму в режимі виконання завдань. Том 1». Ця книга — практичний посібник про те, як людина може використовувати свій розум: які існують методи його тренування, налаштування, переналаштування, а також способи ефективного застосування в умовах сучасної багатозадачної життєдіяльності. Монографія орієнтована не на академіків, а на тих, хто намагається орієнтуватися в хаосі сучасного життя.

Наступна робота — «Ефект Робінзона Крузо», колективна монографія, написана учнями Мальцева під його науковим керівництвом. Монографія присвячена феномену, що отримав назву «ефект Робінзона Крузо», і аналізу ключового фактора в розвитку історичних процесів. Вона базується на даних експедиції до Єгипту і ставить під сумнів класичні історичні парадигми. Дослідники також аналізують причини виникнення «хибних цивілізацій» і представляють формулу, що описує відмінність між цивілізованими і нецивілізованими суспільствами.

Третє важливе видання — «Підручник з концептології», що вийшов у рамках діяльності НДІ Пам’яті. В основі лежить ідея, яку ще в 1930-х роках сформулював академік Г. С. Попов: «Той, хто навчиться мислити концепціями, для того все неможливе зникне».

Підручник, складений Іриною Лопатюк на основі лекцій Мальцева, вперше пропонує системну методику концептуального мислення. Покроково проходячи матеріал, читач не тільки занурюється у світ концептології, але й тренує свій розум, вчиться створювати власні концепції та впроваджувати їх у практику, досягаючи конкретних цілей і стійкого успіху.

У Науково-дослідному інституті «Міжнародне долеаналітичне співтовариство» в 2022 році продовжилися системні дослідження. Робота велася на основі раніше розроблених в інституті авторських методик, тестів, практичних комплексів і технологій. Незважаючи на тривоги, обстріли, відсутність електрики і тепла, інститут не зупинився ні на день. Його фахівці заглибилися в прикладні дослідження в галузі прикладної психіатрії, психоаналізу, долеаналізу та психології особистості — напрямків, які, як показала війна, стають критично важливими не тільки для громадянського суспільства, але й для професійних спільнот: юристів, підприємців та інших професійних сфер.

Одним із помітних результатів роботи інституту стала публікація статті Олега Мальцева «Чому доля не популярна» в німецькому міждисциплінарному науковому журналі, присвяченому соціології, кримінології, філософії та політології. У ній вчений аналізує, чому в XXI столітті суспільство відмовляється від поняття долі як інструменту осмислення власного життя.

Мальцев пропонує оригінальні концептуальні моделі, здатні «розпакувати» це поняття заново, не як фатум або містику, а як структуровану систему, з якою можна працювати. Які бар’єри заважають людині опанувати своє життя? Як розпізнати власних «ворогів долі»: шаблони, установки, страхи? Що може стати першим кроком до самостійного формування майбутнього? Відповіді на ці питання трансформуються в реальні інструменти як для психологів, так і для управлінців, які приймають рішення в сьогоднішніх реаліях.

Науковий супровід бізнесу в період кризи

Коли почалася повномасштабна війна, більшість бізнесів в Україні завмерли. Хтось терміново евакуював команди, а хтось намагався зберегти хоч якусь діяльність в умовах колапсу.

Олег Мальцев — один з небагатьох сучасних вчених-прикладників, хто не тільки займається фундаментальними науковими дослідженнями, але й активно впроваджує наукові відкриття в площину бізнесу.

Саме таким прикладом впровадження прикладної науки в бізнес стала Академія галузі професійних послуг APSI (Academy of the Professional Services Industry), науковим керівником якої є вчений Олег Мальцев. І саме в 2022 році, в умовах воєнного стану, Академія не тільки не припинила роботу, але й посилила її, повністю адаптувавши програми до нової реальності.

APSI зосередилася на найгостріших питаннях: як зберегти керованість, де знайти робочі моделі для релокації, з чого починати бізнес з нуля в новій країні, як перебудовувати команди в умовах нестабільності. Рішення, які пропонувалися підприємцям. Інструктори Академії – учні Мальцева розробили методики, завдяки яким бізнеси змогли перезапуститися навіть у критичних обставинах.

Логічним продовженням цієї роботи стала книга «Весь світ у кишені», яку Мальцев завершив у тому ж році. У книзі зібрані практики, які сам автор отримав від свого наставника: вправи, що розвивають мислення і здатність бачити варіанти там, де здається, що їх немає. Це робота з розумом як з інструментом, від якого безпосередньо залежить фінансова стійкість, здатність орієнтуватися в новій економіці і робити вибір, не піддаючись паніці.

Європейська академія наук України. Голоса українських вчених були почуті

Крім того, що вчений Олег Мальцев очолює роботу низки науково-дослідних інститутів в Україні, він також входить до складу президії Європейської академії наук України (EUASU) — міжнародної наукової організації, що займається просуванням і розвитком науки як в Україні, так і в усьому світі.

Завдяки ініціативі Мальцева та його колег, EUASU забезпечила безпеку для українських вчених і журналістів: були організовані умови проживання, закуплені засоби індивідуального захисту, налагоджені міжнародні зв’язки.

«Я був вражений тим, як EUASU зуміла зберегти відчуття нормального наукового життя», — зізнався доктор Кушнер.

Одним із помітних наукових досягнень, реалізованих за активної участі доктора Мальцева та його колег у найскладніший для України період, стала підготовка та публікація низки досліджень про наслідки війни в Україні в спеціальному випуску американського наукового журналу American Behavioral Scientist під назвою «War in Ukraine». Серед опублікованих у номері — три статті Мальцева: про право України бути в ЄС, про психологічний стан молоді та про природу військових злочинів.

Голоси семи українських вчених завдяки цьому випуску почув весь академічний світ. Важливо відзначити, що всі автори статей працювали на території України, що, безумовно, робить честь українським вченим, для яких немає ніяких перешкод.

Доцент Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Віталій Луньов висловив щиру вдячність за можливість говорити на міжнародному рівні про проблеми і труднощі, які виникають внаслідок впливу російської військової агресії. За словами професора Луньова, ця робота була результатом складної багаторічної наукової дискусії, що охоплює дослідження з 2016 року. Особливу подяку він висловив академіку Мальцеву, «дружба і співпраця з яким робить неможливе можливим».

Гідно представляючи Україну в міжнародному науковому співтоваристві. Роль Олега Мальцева

Доктора Олега Мальцева знають і люблять у міжнародній науковій спільноті. Він активно співпрацює з європейськими організаціями та колегами і регулярно представляє свої дослідження на міжнародних конференціях.

В умовах війни він став одним з небагатьох, хто не тільки не згорнув міжнародну активність, а й розширив її. Як підкреслює професор Максим Лепський, завідувач кафедри соціології Запорізького національного університету і багаторічний співавтор Мальцева, саме завдяки його ініціативам були організовані міжнародні конференції, на яких українські дослідники змогли заявити про себе.

Особливо відзначає міжнародну роль вченого Олега Мальцева і його друг і колега, професор Віталій Луньов, називаючи Олега Мальцева «людиною, яку без перебільшення можна назвати великим організатором науки». Він зазначив, що саме завдяки ініціативам Мальцева українські вчені отримали можливість системної взаємодії з професорами провідних університетів світу. Конференції, проведені під егідою Європейської академії наук України, ініційовані Мальцевим, стали не поодинокими подіями, а частиною постійного наукового діалогу. Особливо важливою Луньов вважає участь Мальцева в проектах, пов’язаних з дослідженням російської агресії. Конференції, організовані за його участю, об’єднували вчених з університетів США, Великої Британії та Європи, що знайшло відображення в ряді публікацій у провідних західних наукових виданнях.

Наукова дипломатія. Конференція «Unknown Wars»

Проведена в липні 2022 року міжнародна конференція Unknown Wars, ініційована доктором Олегом Мальцевим і організована під егідою Європейської академії наук України, стала важливою віхою у зміні сприйняття України в глобальному академічному просторі. Ця подія зібрала дослідників з дев’яти країн, серед яких були представники університетів США, Канади, Великої Британії, Франції.

Ця конференція стала подією, яка зрушила рамки сприйняття України у світі. Вперше тема глобальних загроз була розглянута через призму українського досвіду. Вперше про загрози XXI століття заговорили українські вчені, перебуваючи в епіцентрі подій, а не просто теоретизуючи.

Голова президії EUASU, американський професор Харві Кушнер зазначав:

«Я був вражений стійкістю українських вчених, які брали участь у конференції, перебуваючи фактично в зоні бойових дій».

До війни Україна часто сприймалася на міжнародних наукових форумах як периферія. Після конференції, організованої зусиллями Олега Мальцева, стало зрозуміло: саме українські вчені можуть задати ключові рамки розуміння сучасної глобальної нестабільності.

Саме на цьому загострив увагу Кушнер:

«Це нагадало мені (про що я вже знав), що існує брак знань про все, що пов’язано зі Східною Європою та Україною. І це особливо вірно стосовно вчених цього регіону. Є надія, що наш погляд на проблему, яка може вплинути на весь світ, буде краще зрозумілий, якщо подивитися на неї здебільшого українськими очима».

За 2022 рік доктор Мальцев також опублікував низку статей у міжнародних наукових виданнях. Серед них — робота у французькому журналі Baudrillard Now про те, як глобальне середовище невизначеності використовується для маніпулювання масовою свідомістю; стаття в латвійському журналі Granite of Science про політичний маркетинг як джерело глобальних загроз; аналітична публікація в La Voce di New York, в якій Мальцев розкриває філософські витоки воєн і катастроф; і стаття у французькому журналі Dogma, присвячена методології вивчення субкультур. Всі ці тексти об’єднує прагнення автора до чесного, глибокого і заснованого на даних аналізу подій сучасності.

Замість подяки сфабрикована кримінальна справа

Коли дивишся на масштаб того, що зробив Олег Мальцев у перший рік війни, стає очевидним: ця людина не могла працювати проти України, вона працювала для неї. Він не виїхав, коли виїжджали десятки тисяч, він не закрив двері інститутів, коли закрилися сотні по всій країні, він не згорнув наукову діяльність. Він створював платформи, об’єднував дослідників, піднімав голос української науки. І робив це він тому, що розумів: науковий фронт, це теж фронт, і якщо зникне українська наука, то Україна втратить один зі своїх стовпів державності.

Мальцев продовжував проводити міжнародні конференції, видавати підручники, публікувати статті в зарубіжних виданнях, захищати молодих дослідників, впроваджувати наукові моделі в бізнес, будувати мости між українською та світовою науковою спільнотою. І все це відбувалося під звуки сирен і під загрозою окупації.

Тому, коли тим, хто брав участь у фабрикації кримінальної справи проти вченого, було надано повний карт-бланш, коли вони отримали все: можливість прихованого спостереження, прослуховування, контроль листування, втручання в особисте і професійне життя, цілий слідчий штаб з десятків прокурорів, слідчих, оперативників і підтримку з боку військової контррозвідки, вони не знайшли НІЧОГО.

Тому що шукати було нічого. Тому що все, що робив цей чоловік, було спрямовано не проти держави, а на її користь. Тому що неможливо сфальсифікувати докази провини, коли вся діяльність людини складається з доказів її користі.