Українська судова система опинилася в центрі міжнародної уваги на найбільшій щорічній конференції ОБСЄ з прав людини. В рамках п’ятого пленарного засідання “Верховенство права II” бельгійська правозахисна організація Human Rights Without Frontiers звернула увагу делегатів з 57 держав-учасниць, міжнародних неурядових організацій, урядів, журналістів та представників громадянського суспільства на процесуальні аспекти справи українського вченого та адвоката Олега Мальцева. Письмовий звіт “Українська судова система в кризі: доктор Олег Мальцев — понад рік в одеському СІЗО” (“Ukraine’s Ailing Judiciary: Dr Oleg Maltsev Over a Year in Odesa Pre-Trial Detention”) містить не тільки виклад обставин скандальної справи, але й фокусується на діях п’яти конкретних суддів в Одесі, чиї рішення, на думку правозахисників, демонструють системні проблеми з незалежністю та неупередженістю українського правосуддя.
Суддя Осіїк: ігнорування медичних протипоказань і сумнівні експертизи
Особливу критику в доповіді отримав суддя Приморського районного суду Одеси Дмитро Осіїк, який 13 вересня 2024 року призначив доктору Мальцеву утримання під вартою без можливості застави, незважаючи на серйозні медичні протипоказання. Згідно з документом, суд проігнорував офіційні медичні висновки про бронхіальну астму, цукровий діабет і обструктивне апное сну у підозрюваного.
Ще більш тривожним є те, що рішення ґрунтувалося на записці лікаря швидкої допомоги Єлизавети Чурилової про “придатність” до утримання в СІЗО. Пізніше Одеська міська клінічна лікарня №1 підтвердила, що лікар Чурилова не була уповноважена видавати подібні висновки, що робить документ юридично нікчемним. Захист кваліфікує це як дію “ultra vires” — поза межами повноважень.
“Питання придатності до утримання під вартою вимагає міждисциплінарної медичної експертизи, а не опори на окрему записку лікаря швидкої допомоги”, — підкреслюється в доповіді.
Суддя Кривохижа: нездатність пояснити звинувачення та грубі процесуальні порушення
Дії судді Юрія Кривохижі з того ж Приморського районного суду названі в доповіді “грубими порушеннями КПК і нехтуванням Кримінальним кодексом України”. Особливо кричущим став епізод 28 вересня 2025 року, коли після оголошення обвинувального акта суддя не зміг пояснити обвинуваченій молодій вченій, директору НДІ Судьбоаналізу Марині Ільюші, що саме, коли і за яких обставин вона нібито скоїла. Відеофрагмент цього засідання набрав понад 150 000 переглядів у соціальних мережах і викликав негативну реакцію громадськості на адресу судді.
6 жовтня 2025 року Кривохижа продовжив засідання у справі громадянина Німеччини Сергія Енгельманна без адвоката Олександра Бабікова через технічну несправність, що прямо порушує КПК, який вимагає обов’язкової участі захисника для іноземців, які не володіють державною мовою. Крім того, суддя проігнорував аргументи про непідсудність Енгельманна. 19 березня 2025 року адвокат Бабіков подав детальне клопотання, доводячи, що українські суди не мають права судити його підзахисного. Обвинувачення стверджувало, що Енгельманн нібито скоїв злочин у період з 20 квітня по 5 травня 2022 року. Однак дані Державної прикордонної служби незаперечно свідчать: у цей період він перебував за межами країни, виїхавши 20 лютого і повернувшись 14 травня.
Правозахисники вказують на природу проблеми в цілому:
“Проблема української судової системи полягає не стільки в корупції, скільки в нездатності українських суддів йти проти волі СБУ”.
А дії судді Кривохижі, згідно з доповіддю, демонструють ігнорування принципу законності, пропорційності та незалежності суду, а також доводять використання «адміністративного ресурсу» у справі Олега Мальцева.
Апеляційні судді Кравець, Артеменко та Журавльов: системна обструкція правосуддя
Правозахисники також приділяють увагу апеляційному процесу та діям суддів Юліана Кравця, Ігоря Артеменка (голова суду) та Олександра Журавльова. Доповідь звинувачує їх у навмисній обструкції розгляду апеляцій. Після продовження запобіжного заходу наприкінці травня 2025 року апеляція відкладалася в червні та липні тричі під приводами повітряних тривог і технічних проблем із відеозв’язком, хоча умови нібито були доступні. Це призвело до того, що апеляція не була розглянута вчасно, що дозволило суду першої інстанції продовжити арешт наприкінці липня. Захист бачить в цьому навмисну обструкцію, пов’язану з небажанням конфліктувати з СБУ, особливо на тлі арешту адвоката Ольги Панченко в квітні 2025 року. Панченко, звинувачена за аналогічними статтями, була звільнена під заставу через 10 днів, тоді як інші фігуранти до цього дня залишаються під вартою вже більше року. Такі диспропорції, як зазначає HRWF, важко поєднати з принципами необхідності та пропорційності за ЄКПЛ, і вони ризикують створити враження, що судові рішення залежать не від закону, а від зовнішніх чинників, підриваючи довіру міжнародних партнерів.
Міжнародні стандарти проти українських реалій
У висновках HRWF підкреслюється, що справа Олега Мальцева ілюструє невідповідність української судової практики європейським стандартам: тривале утримання під вартою без достатніх підстав, ігнорування незалежних експертиз (наприклад, лінгвістичного аналізу, що спростовує звинувачення) і затримки в апеляціях. Правозахисники підкреслюють, що практика Європейського суду з прав людини встановлює: утримання під вартою до суду є винятковим заходом, а з плином часу діє презумпція на користь звільнення.
“Сукупний ефект тривалого утримання під вартою без застави, опори на спірні експертні висновки, оскаржуваних оцінок придатності до утримання під вартою і затримок слухань в апеляції важко поєднати з вимогами статті 5 ЄКПЛ”, — констатується в документі.
Італійська експертка з прав людини та колишня співробітниця Human Rights Watch Анна Сассу, цитована у доповіді, попереджає:
“Утримання доктора Олега Мальцева під вартою більше року без права на заставу — це каральний, а не запобіжний захід. Нехтуючи незалежними експертними висновками та не беручи до уваги ознаки прокурорської корупції, судді ризикують стати в один ряд з політично мотивованими переслідуваннями. Такі рішення кидають тінь на їхню кар’єру — Страсбург цього не забуде”.
“Судова практика та поведінка суддів повинні бути приведені у повну відповідність з європейськими стандартами”
Від імені HRWF, яка має постійну акредитацію в ОБСЄ, до Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) було передано доповідь із зверненням до 57 держав-учасниць обговорити ситуацію навколо справи українського вченого Олега Мальцева та вжити конкретних заходів. Доповідь HRWF, посилаючись на звіти Держдепу США за 2024 рік і практику ЄСПЛ (наприклад, справа Buzadji v. Moldova), вказує, що індивідуальні рішення суддів Осійка, Кривохижи, Кравця, Артеменка і Журавльова можуть визначити, як світ буде дивитися на українську юстицію в цілому. В умовах, коли Україна бореться за європейську інтеграцію, такі приклади підривають довіру, посилюючи критику у звітах Єврокомісії та ООН.
Сама доповідь завершується категоричною вимогою:
“Якщо Україна серйозно ставиться до вступу в ЄС, судова практика і поведінка суддів повинні бути приведені у чітку відповідність з європейськими стандартами і ЄКПЛ — неупереджене розгляд, послідовне застосування КПК, ефективні засоби правового захисту при порушеннях прав і реальна відповідальність за відступ від закону”.
Повний текст доповіді доступний за посиланням, а також на сайті Європейської академії наук України.