Журналісти латвійського видання зацікавилися нашою нещодавньою статтею про незаконне затримання та арешт нібито «небезпечних злочинців» у справі науковця Олега Мальцева, а саме двох тендітних дівчат: психологиню та перекладачку, а також, уявіть собі – німецького журналіста. Що виходить за рамки розумного. Журналісти провели свій аналіз ситуації і написали про це статтю. Ми публікуємо її переклад.
Українське новинне видання «Суспільний прибій» розкрило нові подробиці про гучну справу українського вченого Олега Мальцева, якого затримали минулого місяця за резонансним звинуваченням. Справа, в якій фігурують обвинувачення у воєнізованих формуваннях і зв’язках з іноземними спецслужбами, привертає дедалі більше уваги через безліч виявлених неточностей, які ставлять під сумнів обґрунтованість обвинувачень. Відомий український вчений, академік і доктор наук Олег Мальцев був затриманий 12 вересня Службою безпеки України (СБУ) за звинуваченням у створенні підпільних воєнізованих угруповань в Одесі. За заявою СБУ, у завдання цих загонів, до складу яких входили снайпери, розвідники і штурмова група, входило захоплення адміністративних будівель міста. Однак юристи та аналітики дедалі частіше звертають увагу на численні невідповідності та процесуальні помилки, що ставлять під сумнів обґрунтованість справи.
Сумнівні арешти і несподівані арештанти
Важливим нещодавнім епізодом цієї справи стало затримання 14 жовтня двох жінок – перекладачки з італійської мови та психологині, яких СБУ вважає членами ймовірної «воєнізованої групи» Мальцева. Адвокат Євгенія Тарасенко звернула увагу, що зріст затриманих не перевищує 165 см, а вага становить менше ніж 55 кг, що навряд чи відповідає типовому профілю бойовиків. Тарасенко також зазначила, що більшість вилученої під час обшуків у будинку Мальцева зброї була мисливською або спортивною, з довжиною деяких рушниць до 115 см.*
«Коментатори справедливо вказують на абсурдність ситуації: важко уявити італійського перекладача і психологиню, які штурмують адміністративні будівлі, обвішані зброєю завдовжки майже у дві третини їхнього зросту і військовим спорядженням, вага якого становить третину їхньої маси».
Адвокат висловив сумніви в обґрунтованості пред’явлених звинувачень, вказавши на той факт, що психологиня, хоч і була затримана, не фігурувала у справі ні як свідок, ні як підозрювана і не мала формального статусу в розслідуванні.
Серед затриманих також виявився німецький журналіст, який займався науковою журналістикою в Україні задовго до початку війни. Під час повернення до Кельна його затримали без явних на те підстав. Після допиту як свідка йому не було призначено превентивних заходів або обмежень на виїзд. Затримання громадянина ЄС і акредитованого журналіста викликало хвилю обурення серед прихильників свободи преси, які вважають, що такі дії підривають принципи прозорості та верховенства закону.
Демонстрація сили чи щось іншого?
Мабуть, найбільше привернуло увагу те, як поводилися із затриманими. Двох жінок доставили до суду з явною демонстрацією сили: кожну з них супроводжували чотири озброєні охоронці в масках і з автоматами, ніби вони були небезпечними злочинницями. Коментатори вважають, що подібне поводження, особливо з людьми, які не мають судимостей за насильство, свідчить про спробу залякування заарештованого і створення авторитету, який підкреслює, що непокора буде зустрінута жорсткою реакцією, незалежно від реального рівня загрози. Правові аналітики ж задаються питанням, чи була ця демонстрація спрямована на залякування, приниження і нагнітання страху? Вони стверджують, що застосування такої сили часто не стільки пов’язане з реальними проблемами безпеки, скільки з чиненням психологічного тиску. У ситуаціях, коли затримані явно не становлять загрози, така тактика може підірвати довіру суспільства до правоохоронних органів.
Зростаючі побоювання щодо дотримання процесуальної законності
Справа Мальцева виявила фундаментальну проблему не тільки для України, а й для всього світу: небажання спецслужб визнавати свої помилки, навіть коли вони стають очевидними. У справі Мальцева порушення тривають, а зростаюча кількість помилок у розслідуванні свідчить не тільки про небажання їх визнати, а й про небажання запобігти новим. Це ставить під сумнів легітимність справи і викликає питання про те, чи не є саме розслідування помилкою. Те, що починалося як операція проти підозрюваної воєнізованої організації, тепер дедалі частіше сприймається як потенційний провал процесуального правосуддя. Подальші дії залишаються неясними, а результат – невизначеним. Також незрозуміло, чи буде влада переглядати свій підхід, чи продовжуватиме діяти, незважаючи на зростаючу критику.
*Примітка: Олег Мальцев проводить дослідження роботи психіки, і в рамках цієї наукової роботи як модель дослідження було обрано олімпійську стрільбу по тарілочках – скіт. Вилучене обладнання призначалося для спортивних тренувань і наукових спостережень, що проводилися на стрільбищі.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Невипадкові збіги у справі академіка Мальцева або Шлях переслідування: Покрокова атака на академіка