27 квітня 1912 року (за старим стилем — 14 квітня) газета «Одеський листок» повідомляла про безпрецедентний акт солідарності серед працівників типографій і заводів міста. На знак жалоби за загиблими на Ленських золотих копальнях у Сибіру, в Одесі відбувся одноденний страйк.
“Наборщики и рабочие всех одесских газетных типографий и вообще большинство крупнейших одесских типографий вчера не работали. Вчерашний день типографские рабочие посвятили поминкам по товарищам, погибшим на Ленских золотых приисках. Забастовка прошла спокойно. Всюду царил образцовый порядок, который ничем не нарушался.
На заводах Шполянскаго, Новороссийском, Левина и на пробочном Анонимного об-ства, где третьего дня, как у нас сообщалось, рабочие не явились на работу, вчера вновь в полном порядке возобновились обычные работы. В порту в адмиралтействе Р. о. п. и т, вчера также возобновились работы”.Газета “Одесский листок”, 27 (14) апреля 1912 года.
Історична довідка: Ленський розстріл
17 квітня 1912 року на Ленських золотих копальнях в Іркутській губернії стався один із найкривавіших епізодів робітничого руху в дореволюційній Росії. Робітники, обурені важкими умовами праці, мізерною оплатою та відсутністю прав, розпочали страйк. У відповідь влада надіслала солдатів. Під час розгону демонстрації біля копальні Андріївська було розстріляно щонайменше 150 осіб, за деякими даними — понад 200.
Подія спричинила хвилю протестів по всій країні — від Петербурга до Одеси. Вперше після 1905 року Росія знову побачила масовий робітничий рух, що вийшов із пригніченої тиші.
Одеський страйк 26 квітня (за новим стилем) 1912 року став однією з наймирніших форм протесту, але від того не менш значущою. Це був не просто акт незгоди — це був жест пам’яті, що об’єднав працівників різних професій і поглядів у спільному почутті: повазі до людської гідності й права на справедливість.