Наука рідко рухається по прямій. Іноді вчені десятиліттями вивчають одне й те саме питання, використовуючи звичні методи, але не наближаються до результату. У таких випадках вирішальне значення може мати не поява нових фактів, а зміна самого підходу до дослідження. Історія науки показує, що нові підходи нерідко стають джерелом наукових проривів: вони дозволяють виявити раніше непомічені ознаки, по-новому застосувати вже наявний інструмент і поставити питання, яке раніше навіть не формулювалося. Від обраного підходу залежить, наскільки швидко дослідник наблизиться до результату і чи стане використовуваний інструмент звичайним засобом спостереження, чи частиною самого наукового відкриття.

Схоже, саме така подія відбулася у 2026 році в українській науці — і, можливо, її значення ще лише належить по-справжньому оцінити, причому не тільки українським колегам, а й світовій науковій спільноті. Доктор Олег Мальцев, який живе та працює в Одесі, розробив методологію застосування фотографії для наукових відкриттів.

Як це вдалося і що це насправді означає, розповімо далі.

Вчений із камерою в руках

Для доктора Олега Мальцева фотографія ніколи не була виключно захопленням чи способом створювати красиві зображення. У його науковій практиці камера стала основним науково-дослідним інструментом відкриттів. В експедиційній діяльності доктора Мальцева фотографія допомагає зберегти те, що дослідник бачить сьогодні, але значення чого може стати зрозумілим лише через кілька місяців або навіть років. Вчений із групою приїжджають на місце один раз, але камера дозволяє зберегти це місце і продовжити роботу з ним після повернення. У польових умовах неможливо заздалегідь знати, яка саме деталь знадобиться через тиждень, місяць чи кілька років. Тому вчений фотографує не лише основний об’єкт дослідження. У кадр потрапляють дороги, архітектура, символи, ландшафт, розташування будівель і предметів, люди, робочі епізоди та навколишнє середовище.

Доктор Олег Мальцев каже:

Так працює документальна функція фотографії в науці: побачив — зафіксував — зберіг — отримав можливість перевірити.

(с) Доктор Олег Мальцев разом із Експедиційним корпусом у різних дослідницьких експедиціях у Європі. Фотографії з архіву Експедиційного корпусу

Але в методології доктора Мальцева фотографія виконує ширше завдання. Вона може бути джерелом наукової інформації, об’єктом дослідження й основою для наукової гіпотези, а також джерелом наукових доказів.

Доктор Олег Мальцев підкреслює:

Для мене фотокамера — це «дослідницька лабораторія», яка вже дала величезну кількість наукових відкриттів.

Вчений наводить кілька прикладів з експедиційної діяльності:

Ще у 2014 році в Мюнхені фотографія стала початком відкриття. Тоді я звернув увагу на кораблі, розміщені на дахах будівель. Для міста, розташованого далеко від моря, це виглядало незвично і потребувало пояснення. У той момент готової відповіді не було. Але при подальшому спостереженні в різних частинах міста виявилися інші кораблі, якорі, зображення черепів і повторювані знаки. Окреме зображення стало частиною серії, серія створила можливість для порівняння, а порівняння привело до нового дослідницького питання.

(с) Мюнхен, Німеччина. Фотографії доктора Олега Мальцева з архіву Експедиційного корпусу

Під час експедиції Олега Вікторовича на півдні Хорватії фотографія використовувалася як інструмент вивчення устрою міста. Дослідники фіксували не лише фортечні стіни, вулиці та архітектурні деталі, а й елементи міського середовища, які могли мати значення для розуміння того, як місто формує людину. Подальша обробка знімків дозволила виявити ознаки особливого прихованого механізму, який отримав назву «вайтаха» — «невидимий ангел».

Після цього зйомка стала цілеспрямованою: дослідники фіксували окремі елементи виявленої системи, зіставляли їх і перевіряли початкові висновки. Так фотографія стала частиною наукового процесу — вона допомогла побачити і зберегти те, що без камери залишалося непоміченим, а потім перетворити спостереження на наукове відкриття. Детальніше про Дубровник, відкриття механізму «вайтаха» і методологію дослідницької фотографії Олег Мальцев розповідає в книзі «Невидимий ангел, або Що фотографувати».

(с) Доктор Олег Мальцев із Експедиційним корпусом у Хорватській експедиції. Фотографії з архіву Експедиційного корпусу

Книги, присвячені фотографії

Результати багаторічної роботи доктора Олега Мальцева з фотографією знайшли відображення не лише в практичній діяльності, а й у його наукових дослідженнях і книжках. Фотографія в його роботах розглядається ширше, ніж техніка створення зображення, оскільки торкається питань мислення, психології, науки та вивчення навколишнього середовища. Послідовний розвиток цього підходу дозволив сформувати цілісну систему поглядів на фотографію як професійний і дослідницький інструмент.

Так «Справжня фотографія» присвячена основам фотографічного мислення і розумінню фотографії як професійної діяльності; «Фоторепортаж» став першим підручником з фоторепортажу, створеним на основі авторського курсу, проведеного під час Калабрійської експедиції у 2019 році. У книзі «Психологія фотографа» через категорію «ущербності» досліджуються глибинні психологічні механізми, що впливають на людину в умовах сучасного світу. Монографія «Фотографія як джерело наукової інформації», написана у співавторстві з професором Максимом Лепським і фотографом-художником Олексієм Самсоновим, розглядає фотографію як комплексне наукове джерело та інструмент дослідницької діяльності. «Невидимий ангел, або Що фотографувати» присвячена практичним питанням фотографування міського середовища та виявленню механізмів, що приховуються за його зовнішніми об’єктами.

Крім цього, за підтримки Олега Вікторовича з англійської та німецької мов на російську також були перекладені такі книги з фотографії, як «Книга Rolleiflex», «Шлях Hasselblad», «Золота книга Rolleiflex», «Мистецтво стріт фотографії» Magnum Photos. А окремі напрями фотографічної роботи представлені в нових книгах ученого «Чотири ширини простору» та «Не камера. Об’єктив».

Унікальність наукового підходу доктора Олега Мальцева також відображена в його рукописі докторської дисертаційної роботи «Наукова фотографія як відтворювана технологія дослідження. Методологія виробництва первинного візуального матеріалу для технологій сьогодення і майбутнього». Ця наукова праця українського вченого буде представлена науковій спільноті за деякий час.

Відродження Одеського фотографічного товариства

Ще одним важливим кроком у розвитку наукової фотографії доктором Олегом Мальцевим стало відродження Одеського фотографічного товариства (ОФТ). Історія товариства сягає 1891 року. Після Другої світової війни його робота не була відновлена в колишньому вигляді. Доктор Олег Мальцев поставив перед собою завдання повернути цю традицію і поєднати її з сучасною науковою та освітньою практикою.

Разом зі своїми учнями він вивчав архівні документи, матеріали наукових бібліотек та свідчення, пов’язані з історією товариства. Робота тривала деякий час і потребувала звернення до тисяч джерел. У серпні 2019 року відбулися перші загальні збори відродженого Одеського фотографічного товариства з новим складом. Доктор Олег Мальцев був одноголосно обраний його головою, чим взяв на себе величезну відповідальність і зобов’язання.

(с) фотографії із зборів Одеського фотографічного товариства. З архіву ОФТ

Сьогодні до складу Одеського фотографічного товариства входять вчені, громадські діячі, журналісти, письменники, фотографи та професори з різних країн. Товариство стало міжнародним об’єднанням, а його високий рівень значною мірою підтримується особистим прикладом його голови.

Під керівництвом доктора Мальцева в рамках ОФТ був відновлений «Вісник Одеського фотографічного товариства» і випущено вісім його випусків. У товаристві проводилися збори, лекції, освітні програми та презентації наукових книг.

Було запущено режисерсько-сценарний курс, побудований на аналізі видатних творів кінематографа XX і XXI століть. У рамках Португальської експедиції доктора Мальцева також відбувся курс «Дослідження філософії Жана Бодрійяра через фотографію. Проникнення в постмодернізм».

До річниці відродження ОФТ було знято і випущено перший за 129 років документальний фільм під назвою «129 років Одеському фотографічному товариству».

У рамках цієї ж роботи було закладено наукову монографію «Таємниця оптики як причина безпорадності людини». У ній оптика розглядається не лише як технічна галузь, а й як прикладна метафора людського сприйняття.

Говорячи про Одеське фотографічне товариство, доктор Олег Мальцев зазначає:

«Це, свого роду, альма-матер для вченого, для фотографа, для людини, яка хотіла б досягти висот у науковій діяльності. Це ворота у світ фотографії, у світ науки, мистецтва і філософії, у світ антропології, соціології, і найголовніше, у світ, який зрозумілий, у якому хочеться жити. Основним завданням Одеського Фотографічного Товариства є підготовка молодих учених. І тому, ми могли б з упевненістю сказати, що якщо ми й надалі будемо тримати такий темп, то у нас буде шанс, через якийсь час, стати кращими, ніж були наші попередники. Ми зможемо повною мірою реалізувати ту відповідальність, яку вони на нас поклали, і стати гідними людьми в Європейському Товаристві».

Як наукова фотографія виходить за межі однієї країни

Фотографічна діяльність доктора Олега Мальцева давно вийшла не лише за межі Одеси, а й України загалом. Своїми дослідженнями, книгами та експедиційними матеріалами він ділиться з міжнародною професійною спільнотою, показуючи фотографію не лише як художній чи документальний жанр, а й як інструмент наукового дослідження та відкриттів.

Одним із таких прикладів стала публікація статті доктора Мальцева «Аналогова фотографія та її роль у науковій діяльності» в німецькому журналі PhotoKlassik International (нова назва «SilvergrainClassics»), присвяченому аналоговій фотографії. У матеріалі український вчений розповів про свою наукову роботу, закордонні експедиції та про те, яке місце аналогова фотографія посідає в його дослідженнях.

У 2022 році фотографічні роботи доктора Мальцева були представлені на міжнародній онлайн-виставці, організованій South Manchester Camera Club до 70-річчя клубу. Виставка об’єднала роботи учасників британського клубу та фотографів, які представляють різні фотографічні товариства світу. Серед представлених матеріалів були роботи колег Олега Вікторовича. Організатори виставки підкреслювали, що її метою було показати можливість міжнародного професійного спілкування через фотографію.

Важливе місце в міжнародній діяльності Олега Мальцева посідають особисті зустрічі з відомими фотографами та керівниками фотографічних організацій. Для вченого-фотографа це не просто професійні знайомства. Такі зустрічі дозволяють обмінюватися особистою практикою і робочими напрацюваннями, зіставляти різні школи, методи спостереження та способи роботи з візуальним матеріалом.

У 2018 році в Палермо відбулася зустріч доктора Олега Мальцева з Летицією Баттальєю — однією з найвідоміших італійських фотожурналісток. Протягом багатьох років вона документувала життя Сицилії в період найгострішого протистояння з мафією. Цей архів став документом цілої історичної епохи.

Для доктора Мальцева зустріч з Баттальєю мала особливе значення. Як вчений і фотограф, а також практикуючий кримінолог, він розглядав її знімки не лише як твори документальної фотографії, а й як візуальні свідчення, що містять відомості про реальні події.

(с) Зустріч доктора Олега Мальцева з Летицією Батталією в Палермо, Сицилія. Фотографії з архіву Експедиційного корпусу

У 2020 році в Севільї Олег Вікторович зустрівся з іспанським фотографом Роберто Алькаіном. Алькаін працює з міською та вуличною фотографією, досліджуючи повсякденне життя, рух людей та візуальну структуру міста. Для вченого цей професійний контакт важливий як можливість обговорити під час особистої зустрічі способи спостереження за міським середовищем та роль фотографа у фіксації процесів, які зазвичай залишаються непомітними.

Крім цього, у дорогому серцю місті Мюнхені доктор Мальцев регулярно зустрічається з директором філії Leica Мартіном Шульцем, давнім другом і колегою вченого – він також фотограф. Мартін завжди радий за чашкою кави послухати спостереження доктора Мальцева про розвиток фотографії та експедиційні дослідження.

(с) Доктор Олег Мальцев із директором мюнхенського магазину Leica Мартіном Шульцем. Фотографії з архіву Експедиційного корпусу

Унікальність нового підходу у фотографії доктора Мальцева

В умовах сучасних викликів, коли довіра до інформації стає ключовим фактором безпеки суспільства, незалежна журналістика зобов’язана звертати увагу на фундаментальні наукові прориви.

Унікальність наукового підходу українського вченого полягає в тому, що він розглядає фотографію не як ілюстрацію до вже готового дослідження, а як самостійний інструмент здобуття нового знання. У його методології фотоапарат виконує одразу кілька функцій: є джерелом наукової інформації, об’єктом дослідження й основою для наукової гіпотези та відкриттів, а також джерелом доказів. Тому фотографічний кадр для вченого — не кінцевий результат, а одиниця спостереження, з якої починається подальша робота: фіксація, серія, зіставлення, архівування та перевірка. Такий підхід дозволяє зберегти ознаки явища ще до того, як дослідник зрозумів їхнє значення, і повернутися до них пізніше. Саме ця логіка детально розвинена в книзі доктора Мальцева «Фотографія як джерело наукової інформації» і розкривається ще фундаментальніше й глибше в його масштабній праці, здатній, зокрема, назавжди змінити правила роботи з візуальними доказами — рукописі докторської дисертаційної роботи «Наукова фотографія як відтворювана технологія дослідження. Методологія виробництва первинного візуального матеріалу для технологій сьогодення і майбутнього».

Вчений у праці зазначає, що сьогоднішня зйомка повинна розраховуватися не лише на нагальне завдання, а й мати надлишковий інформаційний потенціал, тому наявність повної первинної реєстрації фотографії є запорукою майбутніх відкриттів. Розроблена доктором Мальцевим система дозволяє тим самим одному й тому ж фотоархіву слугувати джерелом відкриттів для істориків, криміналістів, психологів, археологів та інших вчених.

Таким чином, Олег Вікторович демонструє новий унікальний підхід, що за своєю суттю змінює сам принцип роботи з фотографією і статус фотографії в науці. Вона стає не другорядним способом документування і не засобом оформлення результату, а частиною дослідницького підходу, здатного вести вченого від невідомого об’єкта до питання, від питання — до гіпотези, а від гіпотези — до перевірюваного відкриття. Тобто наукова фотографія на базі підходу доктора Мальцева стає не пасивним відображенням уже зрозумілої реальності, а науковим інструментом, який здатен вести дослідника до відкриття сьогодні і продовжувати працювати на науку майбутнього.

Від Одеси — у світову науку

Підхід доктора Мальцева робить внесок не лише в наукову методологію, а й у розвиток фотографії як професійної галузі. По-перше, він повертає фотографії інтелектуальний статус. Фотограф уже не просто людина, яка вміє технічно отримати зображення. Він стає спостерігачем, аналітиком і учасником наукового процесу.

По-друге, змінюється розуміння камери. Камера — це не нейтральний апарат, який автоматично копіює дійсність. Вона формує поведінку дослідника: змушує обирати дистанцію, час, ракурс, послідовність кадрів і спосіб повернення до об’єкта.

По-третє, зростає значення аналогової фотографії, оптики, плівки та обмежень самого інструмента. Обмеження змушує фотографа думати до натискання кнопки, уважніше обирати об’єкт і відповідальніше ставитися до кожного кадру. Це перетворює фотографування на дисципліну зору.

Для майбутніх дослідників цей підхід українського вченого особливо важливий, оскільки вчить починати дослідження не з готової відповіді, а з уважного спостереження. Він формує звичку ставити фундаментальне питання: «Що саме я бачу і чому це повторюється?», розвиваючи водночас візуальну грамотність і здатність читати зображення так само уважно, як документ чи архівний запис. Такий підхід показує, що значення має не обсяг відзнятого матеріалу, а його структура, контекст і можливість подальшої перевірки. Він також готує дослідника до роботи з величезними візуальними масивами, створюючи основу для ефективної співпраці людини зі штучним інтелектом. При цьому фотографія стає способом зберегти для майбутнього не лише наукові висновки, а й сам матеріал, на якому ці висновки були побудовані.

У цьому сенсі внесок Олега Вікторовича виходить далеко за межі фотографії. Він пропонує науці новий спосіб працювати з невідомим: не чекати, поки об’єкт буде повністю зрозумілий, а навчитися зберігати його заздалегідь — разом з його ознаками, контекстом і можливістю подальшої перевірки.

Саме тому методологія доктора Олега Мальцева важлива водночас для трьох галузей: вона розширює можливості наукового відкриття, перетворює фотографію на повноцінний дослідницький інструмент і формує нове покоління вчених, здатних бачити в зображенні не ілюстрацію, а джерело майбутнього знання.