Затримання адвоката Ольги Панченко в квітні 2025 року по справі, де вона більше 7 місяців захищала 5 осіб, викликало гучну реакцію не лише в Одесі, а в Україні в цілому. Тисячі адвокатів, громадян України та навіть військових виступили на стороні Ольги. Майже вся країна слідкувала за обранням адвокату Панченко запобіжного заходу. Багатьох також обурило наявність в судовому засіданні конвою СБУ у бронежилетах, масках та з автоматними, які чи то охороняли суспільство від «небезпечного адвоката»; чи суддю Приморського суду Одеса Науменко від адвокатів, які зібрались в підтримку Ольги; чи слідчого із прокурором від самої Ольги, із якою як виявилось вони 7 місяців працювали по справі, де вона здійснювала захист 5 осіб і до затримання адвоката Панченко небезпеки для них вона не представляла. В будь-якому випадку виглядало це досить дивно.
За результатами розгляду справи суддя Науменко відправив Ольгу в Одеський слідчий ізолятор без права внесення застави, однак 25 квітня Одеський апеляційний суд надав адвокату Панченко заставу та вона вийшла з-під варти.
З того часу пройшло маже 4 місяці. Із публікацій в Фейсбук очевидно, що Ольга не відмовилась від захисту своїх клієнтів по тій справі та продовжує виконувати обов’язки захисника. Разом з тим, будь-яких інтерв’ю на тему «як Ви це пережили» чи «що Ви відчували» вона не надає.
В нас з’явилась можливість поспілкуватись із захисником Ольги – адвокатом Олександром Бабіковим, головою Адвокатського об’єднання «DEFENSORES».
– Олександре, чому Ви прийняли рішення захищати Ольгу?
Коли колегу затримують лише за те, що вона принципово та якісно виконувала свою роботу адвоката, в такій ситуації залишатися осторонь складно. Тим більше Ольгу знаю не лише як фахового спеціаліста своєї справи, а і як порядну та чуйну людину.
– Що відбувається по «її справі»?
Як і очікували, справа прогнозовано «забуксувала». Для правоохоронців надзвичайно важливо запроторити людину за грати, а ділі, незалежно від того, чи вчиняла вона злочин чи ні можна «торгуватися», вимагаючи зізнання у якомусь дрібному злочинні з обіцянкою звільнити з під варти. Інша річ, коли людина на волі, має бажання захищати себе і доводити свою невинуватість в суді. За таких обставин слідство вже саме стає мало зацікавленим у направленні справи до суду. Проте, факт оголошення повідомлення про підозру, затримання – залишає для них по суті лише один вихід – направлення справи до суду, для того, що б в подальшому «затягнути» її у давність відкладаючи судові засідання та максимально «розтягувати» cудовий процес.
До речі, така тактика спостерігається і у справі науковця Олега Мальцева, в якій дивна ситуація, захист вказує на відсутність необхідності оголошувати повний текст обвинувального акту, в якому одні й ті ж обставини повторюються сім разів, та перейти до допиту свідків та дослідження доказів обвинувачення, прокурори наполягають на тому, що їм потрібно оголосити весь документи, «від заглавної букви» до останньої сторінки. Внаслідок цього, з лютого місяця, коли справи надійшла до суду в судових засіданнях в основному розглядались питання продовження запобіжного заходу та оголошується обвинувальний акт. Думаю ту саму стратегію оберуть прокурори і у справі Ольги.
– У своєму Фейсбук Ольга писала, що їй повернули вилучену під час обшуку зброю. Як Ви можете це прокоментувати?
З одного боку у слідства немає жодних підстав утримувати цю збою, оскільки вона Ольгою зберігалась на законних підставах і не має жодного відношення до справи, а з іншого вказаний факт є гарною ілюстрацією, як потрібно ставитися до публікацій в ЗМІ про здобутки правоохоронців: «обшук, виявлення зброї, затримання, гучна стаття», а на виході зазвичай – «гора породила мишу».
– Декілька місяців тому було багато публікацій, що певний співробітник СБУ підробив рапорт щодо підзахисного Ольги Панченко Олега Мальцева та вніс в нього її номер телефону. Внаслідок цього 6 місяців здійснювалось прослуховування адвоката у справі. Чи звертались ви до правоохоронних органів? Яка реакція? Чи притягнений цей співробітник до відповідальності?
Нагадаю події, що передували. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було встановлено, що оперативний співробітник СБУ, який «розробляв групу Олега Мальцева» подав до прокуратури рапорт, в якому серед телефонних номерів, якими користувався Олег Мальцев зазначили і телефон Ольги, яким вона користується багато років і який є офіційним ії телефоном адвоката. Прокурор, суддя апеляційного суду «не глядючі підмахнули» і надали дозвіл на прослуховування телефону Ольги. Це можливо було б списати на прикру помилку, але є кілька «але». Співробітник департаменту контррозвідки, який ініціював прослуховування телефонів та одержував інформацію про зміст розмов не міг не розуміти, що прослуховують не Олега, а Ольгу (різна стать, адвокат доволі часто представляється або підтверджує своє ім’я та прізвища, особливо під час спілкування з секретарями та помічниками суді). Це не могло пройти і повз відомчий контроль, адже під час постановлення на прослуховування телефону за змістом розмов відбувається ідентифікація об’єкту контролю. Натомість, Ольгу по підробних документах не лише слухали два місяці, а навіть після цього двічі продовжували її прослуховування у слідчого судді. Отже виникають питання і до прокурора, який «підмахував» клопотання і до слідчого судді щодо якості судового контролю під час надання дозволу на прослуховування телефонів.
У такій ситуації, маючи на руках матеріали проведених негласних заходів, з яких чітко вбачаються факти підробки, зловживань та неправомірного втручання в адвокатську діяльність ми одночасно звернулися до різних державних інституцій з цього приводу. До СБУ з проханням провести службове розслідування за вказаними фактами. До Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора із заявами про вчинення злочину. В СБУ матеріали надіслали до Департаменту контррозвідки, працівники якого на нашу думку і вчинили злочин. Як наслідок через місяць прийшла формальна відписка про відсутність підстав для проведення службового розслідування. Скаргу на «відписку» направили знову до виконавця, внутрішню безпеку СБУ так і не залучили, внаслідок чого були змушені звернутися на неналежний розгляд до Голови Служби. Офіс Генерального прокурора очікувано відповіли, що не бачать підстав для початку кримінального провадження, що є грубим порушенням вимог ст. 214 КПК України, а ДБР спочатку втратило заяву про вчинення злочину, а згодом надіслало до територіального підрозділу, повноваження якого не стосуються дій та рішень співробітників Департаменту військової контррозвідки. Але саме цікаве, що скарги слідчим суддям на невнесення до ЄРДР раз у раз переносяться. «І відмовити складно, і задовільнити не хочеться». Не маю сумнівів, що кримінальне провадження буде розпочато, але щодо ефективності розслідування навіть цих очевидних фактів ілюзій не має. Як мінімум в умовах сьогодення. Проте кожен юридичний факт повинен фіксуватися для створення передумов покарання за вказані дії в майбутньому.
– Якщо справу відносно Ольги передадуть до суду чи не позбавить це її права продовжувати захищати тих клієнтів, по справі яких її посадили до СІЗО?
Цікава правова ситуація, коли «співучасник» одночасно виступає і в статусі захисника. Закон таких обмежень для адвоката не встановлює, проте заяви про відвід захисника можуть подаватися до суду стороною обвинувачення. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КПК України, за відсутності конфлікту інтересів не передбачають підстави для припинення надання адвокатом послуг у такій ситуації. Проте, Україна – країна можливостей і в нас можливо все.
– Виходячи із Вашого професійного досвіду які перспективи по «справі Ольги Панченко» Ви бачите?
План мінімум – закриття кримінального провадження відносно Ольги або винесення виправдувального вироку. План максимум – крім закриття провадження ще й лава підсудних для осіб, причетних за незаконне притягнення її до кримінальної відповідальності.