Понад рік український вчений перебуває в Одеському слідчому ізоляторі, де умови утримання визнані не просто незадовільними, а й відверто нелюдськими, такими, що принижують людську гідність. Ця установа перебуває в найгіршому технічному стані в Україні і входить до сумного топ-3 установ, які вже неможливо відновити або відремонтувати.
Умови, в яких змушений існувати вчений, можна охарактеризувати тільки як тортури тривалістю в рік. Постільна білизна, що кишить клопами, відсутність елементарних умов для особистої гігієни, висока вологість і практично відсутня вентиляція становлять реальну загрозу життю, особливо для людини з ослабленим здоров’ям. Нагадаємо, український суд взяв під варту Олега Мальцева відразу після реанімації, без можливості реабілітації та без права внесення застави. Таке рішення європейські правозахисники називають каральним.
На 58-й сесії Ради ООН з прав людини французька правозахисниця, директор міжнародної організації CAP/Liberté de Conscience Крістіна Мірре в присутності представників 145 країн попередила Україну, що продовження утримання вченого в нинішніх умовах може обернутися великою трагедією.
“Мальцев фактично приречений на смерть у в’язниці”.
Слідом за нею, італійський експерт з прав людини, міжнародний консультант і фахівець з верховенства права та гуманітарних питань для Місії ООН Анна Сассу, коментуючи ситуацію навколо справи Олега Мальцева в інтерв’ю The European Times, підкреслила:
“Утримання доктора Олега Мальцева під вартою більше року без права внесення застави є покаранням, а не запобіжним заходом”.
Незважаючи на це, Олег Мальцев не дозволяє обставинам зламати свій науковий дух. В умовах, де багато хто зламався б, він продовжує виконувати свій обов’язок як вчений з вражаючою стійкістю. Раніше ми писали про те, що вчений завершив роботу над книгою про воєнні злочини. Нещодавно стало відомо, що вчений розпочав роботу над новою монографією. Тема монографії сягає корінням у роботи видатного угорсько-швейцарського психіатра і психоаналітика єврейського походження Ліпота Сонді (Леопольд Зонненшайн).
Олег Мальцев — сучасний продовжувач концепції Сонді. 10 років невтомної праці
Науковий інтерес Олега Мальцева до праць Ліпота Сонді, основоположника доліаналізу, напряму психології, практично забутого на початку XXI століття, формувався протягом багатьох років. Український вчений не обмежився теоретичним вивченням концепції доліаналізу, а зробив масштабні практичні кроки щодо її розвитку та популяризації. Як послідовник ідей Сонді, Мальцев зосередив зусилля на збереженні та розширенні спадщини школи доліпсихології, що підтверджується конкретними кроками в організаційній, дослідницькій та перекладацькій діяльності.
У 2015 році Олег Мальцев заснував Науково-дослідний інститут «Міжнародне судьбоаналітичне співтовариство» (НДІ «МСАС»), який став першим і єдиним на пострадянському просторі центром вивчення доленосної психології. Ключовим моментом став офіційний візит наукової делегації НДІ «МСАС» в жовтні 2016 року до Інституту Сонді в Цюріху, де відбулася зустріч з професором Фрідюнгом Юттнером (Friedjung Jüttner) — останнім (на сьогоднішній день) учнем Ліпота Сонді, який знав вченого особисто і працював з ним тривалий час.
Ця зустріч привела до укладення домовленостей про довгострокове міжнародне співробітництво з розвитку школи доліпсихології. Важливо відзначити, що на сьогоднішній день у світі існують лише два інститути, які продовжують справу Ліпота Сонді: Цюрихський, який фактично перетворився на музей, де практично не ведуться активні дослідження, та український НДІ «МСАС», зосереджений на вивченні родового несвідомого та розробці практичних методик щодо усунення психологічних перешкод.
Значним внеском у світову науку стала робота з перекладу фундаментальних праць Ліпота Сонді з німецької мови, проведена за сприяння НДІ «МСАС» також у 2016 році. Тоді вперше були перекладені три основоположні праці Ліпота Сонді: «Доленосна аналітична терапія» («Schicksalsanalytische Therapie. Ein Lehrbuch der passiven und aktiven analytischen Psychotherapie», 1963), «Я-Аналіз» («Ich-Analyse», 1956) і «Свобода і нав’язливість у долі людини» («Freiheit und Zwang im Schicksal des Einzelnen», 1968). Ці переклади сприяли поширенню ідей Сонді в країнах СНД, де раніше доступ до оригінальних текстів був обмежений. Ще одним практичним внеском стало створення 20 видів прикладних інтерпретацій класичного тесту Сонді, адаптованих для використання не тільки в психологічній і терапевтичній практиці, але й у бізнесі для роботи з керівниками та HR-менеджерами.
Окремим напрямком стала популяризація проєктивних методик через переклад фото-тесту професійної орієнтації Мартіна Ахтіха разом з методологічною книгою «Тест професійної орієнтації» (Berufsbildertest, BBT). Цей інструмент дозволяє виявляти професійну схильність, допомагає у виборі оптимального вектора руху в кар’єрі, а також у визначенні напрямків для особистого розвитку.
Війна в Україні внесла істотні корективи в наукові плани, і з 2022 року вчений зосередив зусилля на створенні методики, яка в майбутньому може стати для українців корисним психологічним інструментом, що допомагає звільнитися від травматичних патернів минулого і приймати рішення, виходячи з реальних потреб сьогодення. Але про все по порядку.
Монографія «Автобус Сонді» та методика для післявоєнного соціуму
Нова монографія, яка отримала робочу назву «Автобус Сонді», є глибоким дослідженням механізму людської долі, заснованим на моделях родового несвідомого. Сонді описав це через метафору «автобуса»: людина — водій своєї долі, але в моменти невизначеності «пасажири» (родові фігури) перехоплюють кермо, направляючи життя в несподіване русло. Сонді, досліджуючи долю людини, починав з аналізу найближчих предків і оточення. Він складав генеалогічне дерево і аналізував рухи його предків. Це дозволяло з високою точністю зрозуміти, яке життя проживає людина і які кроки вона зробить далі. Олег Мальцев, як послідовник і продовжувач школи Сонді, йде далі: він не тільки аналізує цю систему, але і розробляє методику для її практичного застосування.
Очікується, що внесок монографії в наукове співтовариство буде вагомим. У своїй новій роботі Мальцев не тільки продовжує спадщину Сонді, проводячи прикладні дослідження, яких не було з часів самого психоаналітика, але і вводить нові доказові підходи. Оскільки сьогодні психічне здоров’я стає глобальним пріоритетом, ця робота може відкрити нові горизонти для терапевтичної практики і, можливо, для освітніх програм, особливо в постконфліктних суспільствах.
Однак особливу актуальність дослідження Мальцева набуває саме в контексті сучасної України, яка переживає період повномасштабної війни та кардинальних соціальних трансформацій. Українці сьогодні щодня стикаються з необхідністю приймати доленосні рішення в найважчих умовах. І в такі критичні моменти особливо сильно проявляється вплив родового несвідомого, коли люди несвідомо повторюють спадкові сценарії, що може призводити до деструктивних рішень: паніки там, де потрібна твереза оцінка, пасивності там, де потрібні активні дії, або, навпаки, імпульсивних вчинків там, де потрібні терпіння і планування.
Це особливо важливо для молодого покоління, якому доведеться будувати післявоєнну Україну. Можливість зрозуміти, які несвідомі програми і родові сценарії впливають на реакції людини в кризових ситуаціях, і навчитися брати «кермо своєї долі» у власні руки, може виявитися життєво важливою. В умовах пережитих травм і особистих втрат, робота з власним родовим несвідомим дозволить українцям не просто виживати, а й активно будувати своє майбутнє, не піддаючись деструктивним патернам минулого або зовнішнім обставинам. Це шлях до набуття внутрішньої свободи і стійкості, що є ключовим для відновлення і розвитку нації.
Він продовжує робити науку корисною для суспільства
Той факт, що таке новаторське дослідження створюється в умовах ув’язнення, надає йому особливого символічного значення. Олег Мальцев демонструє на власному прикладі головну тезу своєї роботи: навіть у найважчих обставинах людина може взяти управління своєю долею у власні руки. Своїм прикладом вчений демонструє вражаючу силу духу і відданість науці. Незважаючи на всі жахливі умови утримання в СІЗО і серйозно підірване здоров’я, він невпинно продовжує свою наукову діяльність.
Справжній вчений не чекає похвал і нагород за свої труди. Навіть коли замість вдячності його зустрічають репресії і нелюдські умови утримання, він не озлоблюється на людей, а продовжує робити науку корисною для суспільства. Ця стійкість характеризує справжнього дослідника, який розуміє, що знання існує незалежно від зовнішніх факторів і умов.
У той час як одні відкривають сфабриковані кримінальні справи і переслідують, справжній вчений працює на благо свого народу навіть у катівнях СІЗО. Історія розсудить, хто ж дійсно служив інтересам України і людства. А поки міжнародні правозахисники і колеги вченого борються за поліпшення умов і перегляд справи, Мальцев пише свою історію: буквально і метафорично.