Коли в демократичному суспільстві розмови про виживання в умовах можливої окупації перетворюють на кримінальне звинувачення, це свідчить про серйозне зміщення правових орієнтирів. Саме до такого висновку дійшла бельгійська правозахисна організація Human Rights Without Frontiers (HRWF), аналізуючи справу українського вченого Олега Мальцева. Правозахисники в статті «Справа доктора Олега Мальцева і криміналізація права на життя в Україні» звертають увагу на те, що ще в 2022 році українська влада закликала громадян готуватися до опору на окупованих територіях, публікувала інструкції з самооборони та створення підпілля, а в 2024 році ті, хто дотримувався цих рекомендацій, опинилися на лаві підсудних за звинуваченням у створенні незаконного воєнізованого формування.
Нижче ми пропонуємо переклад ключових тез статті «Справа доктора Олега Мальцева і криміналізація права на життя в Україні».
Протиріччя між державною політикою та кримінальним переслідуванням
У своїй статті бельгійська правозахисна організація виділяє кілька критичних аспектів справи Олега Мальцева, які викликають серйозну занепокоєність з точки зору міжнародних стандартів прав людини. HRWF описують досить парадоксальну ситуацію: у березні-квітні 2022 року українська влада активно закликала громадян чинити опір російській окупації, створила урядовий сайт «Центр національного опору» з рекомендаціями щодо поводження зі зброєю та порадами громадянам на окупованих територіях вступати у співпрацю з російською владою для роботи в якості підпільників. Довідник Міністерства оборони «Цивільний опір» прямо пропонував громадянам самоорганізовуватися, використовувати методи саботажу, співпрацювати з окупаційною владою і застосовувати активні форми опору.
Саме на підставі цієї офіційної державної політики 18 квітня 2022 року Олег Мальцев провів зустріч з колегами, де обговорювалися плани самооборони та допомоги державі в разі окупації Одеси. Однак два роки по тому, у вересні 2024 року, ця ж розмова була витлумачена слідством як змова проти конституційного ладу. HRWF підкреслює: те, що держава описувала в публічних документах як нормальну і бажану реакцію громадян, у справі Олега Мальцева перетворилося на підставу для кримінального переслідування.
Правова експертиза та відповідність законодавству
Правозахисники посилаються на науково-правову експертизу Національної академії правових наук України кінця 2024 року, яка зробила однозначні висновки: підготовка цивільним населенням оборонних заходів в умовах війни та можливої окупації не є злочином, а розглядається як реалізація конституційного права на самооборону. Висловлення намірів і планів без конкретних підготовчих дій захищене свободою слова. HRWF звертає увагу на критичний момент: в Україні на законодавчому рівні відсутній орган, що займається захистом цивільного населення під час бойових дій, що робить цивільну самооборону не тільки правом, а й необхідністю.
Порушення свободи вираження думок
У статті підкреслюється, що справа є небезпечною з кількох причин: вона базується виключно на словах, а не на діях; ігнорує різницю між гіпотетичним обговоренням сценаріїв самооборони та конкретною підготовкою до злочину; офіційна політика держави на початок 2022 року подається як злочин. HRWF акцентує увагу на тому, що сторона обвинувачення у справі Олега Мальцева підміняє аналіз реальної шкоди емоційною реакцією на окремі фрази, відірвані від військового контексту.
Стаття 10 Європейської конвенції про права людини захищає свободу вираження думок, включаючи ідеї, які ображають, шокують або обурюють, і забороняє лише пряме підбурювання до насильства, що створює реальну і неминучу загрозу. У випадку Олега Мальцева такого прямого підбурювання виявлено не було.
Аналіз звинувачувальних цитат
HRWF детально проаналізувала ключові висловлювання Олега Мальцева, на яких ґрунтується звинувачення. Організація зазначає: у його словах про те, що організація не буде воювати ні на чиєму боці і займеться просуванням своєї організації, немає заклику допомагати росії, а є стратегія виживання. Згадка прокуратури, слідства і суду в контексті можливої окупації не є закликом до співпраці з фсб, а описує способи виживання і допомоги Україні в якості підпілля, що повністю відповідало офіційній політиці держави.
Висловлювання про готовність захищати місто від мародерів і озброєних злочинців, на думку HRWF, вкладаються в логіку необхідної оборони, визнану українським законодавством. Більш того, на початку війни держава звільнила від кримінальної відповідальності громадян, які застосовували законну зброю проти російських військовослужбовців. Крім цього, експерти-криміналісти Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса при Міністерстві юстиції України дійшли висновку, що у відео йдеться про використання зброї виключно з метою самооборони.
«Справа Олега Мальцева — це не внутрішня справа України, а питання дотримання європейських правових стандартів»
Вперше міжнародна правозахисна організація так різко засудила українських правоохоронців у контексті справи Олега Мальцева.
HRWF є однією з найвпливовіших неурядових організацій, які активно просувають права людини в Європейському парламенті. За більш ніж 25 років роботи організація накопичила унікальний досвід у висвітленні ситуацій, які часто залишаються поза увагою основних новинних джерел, особливо у випадках, пов’язаних з потенційними порушеннями прав у зонах конфліктів. Організація бере активну участь в адвокації на рівні Європейського парламенту, інститутів ЄС, Ради з прав людини ООН у Женеві та ОБСЄ у Відні, а також у мережах на кшталт Human Rights and Democracy Network (HRDN), що дозволяє їй безпосередньо впливати на формування політики в галузі прав людини.
Організація наполягає, що справа Олега Мальцева — це не внутрішня справа України, а питання дотримання європейських правових стандартів, до яких країна прагне.
Правозахисники підкреслюють, що Україна бореться за своє місце в європейському правовому просторі, за європейські цінності та стандарти. Але ця боротьба втрачає сенс, якщо всередині країни руйнуються базові принципи правової держави. За оцінками HRWF, справа Олега Мальцева є прикладом того, як в умовах війни державна система може почати криміналізувати саме ті права, які вона зобов’язана захищати — право на життя, право на самооборону і право на свободу вираження думок. Звинувачення, побудовані на обговоренні планів самооборони та виживання, створюють небезпечний прецедент для громадянського суспільства в цілому. А це, в свою чергу, може послабити здатність країни захищатися від зовнішньої агресії, не порушуючи власні правові основи. Тому правозахисна організація закликає міжнародне співтовариство до моніторингу.
Важливо відзначити, що бельгійські та французькі правозахисники одними з перших стали на захист українського вченого. Їхні доповіді звучали на найбільшій щорічній конференції ОБСЄ з прав людини у Варшаві та на 58-й сесії Ради ООН з прав людини.