У практиці нашої редакції є одне правило: якщо хочеш зрозуміти, хто замовив справу, — дивись, хто виграв після арешту. Не на словах, а за документами. Хто отримав гроші, нерухомість, бізнес, статус.

Зазвичай таких людей небагато. Іноді — всього двоє.

Поки вчений і адвокат Олег Мальцев більше року сидить в одеському СІЗО за звинуваченням у створенні незаконного воєнізованого формування і змові з метою повалення конституційного ладу, його колишні учні Дмитро Паустовський і Валентина Данилева (вона ж Гордієнко) живуть у новому будинку з новонародженою дитиною, купили нову машину. Вони продовжують заробляти на лекціях і методиках Мальцева, працювати з його клієнтами — і уникають будь-яких контактів з людьми, з якими працювали більше десяти років.

ПРОЛОГ

Пакет надійшов до редакції без зворотної адреси. Всередині — флешка. На ній — три файли: аудіозапис розмови, відео та документ з уривчастими даними — криптогаманці, прізвища, дати. Ніяких пояснень. Тільки записка: «Перевірте. Це по справі Мальцева». Ми перевірили кожне слово, кожну дату, кожну транзакцію.

Ми не стверджуємо, що отримані матеріали справжні, хоча їхній зміст збігається з цілою низкою документально перевірених фактів, про які раніше не було відомо. Але одне ми знаємо точно: після арешту Мальцева хтось дуже виграв. І цей «хтось» мовчить.

А навколо — ланцюжок людей, яким вигідно, щоб Мальцев не вийшов. Щоб помер у в’язниці. Тому що кожному є що втрачати: комусь гроші, комусь погони, а комусь і зовсім свободу.

Це розслідування про те, як вдячність перетворюється на помсту, а війна — на зручне прикриття для грабежу.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ВРЯТОВАНІ

Валентина: дочка вбитих батьків

Ми почали з архівів.

Валентина Євгенівна Данилева вперше з’являється на відеоматеріалах «Академії прикладних наук» приблизно в 2009 році — через півроку після знайомства з Олегом Мальцевим. До цього — порожнеча. Ніяких слідів у публічному полі, ніяких згадок у соцмережах, пресі. Немов людини не існувало.

Ті, хто знав її в Севастополі наприкінці 2000-х, згадують обережно. Кажуть: працювала круп’є в одному з кримських казино. Намагалася бути непомітною — але дозволяла собі більше, ніж інші співробітники. Роман з менеджером. Один з колишніх колег — назвемо його Андрій, він попросив не називати справжнє ім’я — розповів нам по телефону:

Валя з’явилася у нас після якоїсь сімейної трагедії. Батьки загинули, здається. Якісь кримінальні розбірки: батько когось кинув на гроші і, мабуть, образив до того ж — тому і вбили. Вона говорила про це небагато, але було видно: людина пережила серйозне. Трималася осторонь. Працювала добре, «дружила» по-жіночому з менеджером, дозволяла собі… ну, ви розумієте. Загалом, заробляла як круп’є нормально повз касу, поки менеджер покривав. Потім розрив, вона звільнилася і залишилася без засобів.

У 2009 році, після фіаско в казино, Данилева прийшла влаштовуватися до Олега Мальцева — на той момент вже відомого дослідника, автора кількох книг, організатора наукових семінарів. Він взяв її під своє крило.

За спогадами колег, коли Данилева з’явилася в офісі, у неї все було зовсім погано: ходила на роботу пішки, грошей не було навіть на тролейбус. Саме в той період Гордієнко і стала Данилевою — щоб захистити себе від минулого.

Мальцев навчив її азам психології, роботі з клієнтами, індивідуальному викладанню. Через два-три роки Данилева (Гордієнко) стала директором «Академії прикладних наук» — структури, через яку тоді проходили всі учні та клієнти Мальцева.

Посада директора — це контроль над фінансами, клієнтською базою, розкладом, адміністративними процесами. Усі гроші, усі контакти замикалися на ній. На посаді вона залишалася до вересня 2024 року — до арешту Мальцева.

Один з колишніх учнів Мальцева — назвемо його Сергієм, він теж просив анонімності — згадує Данилеву тих років:

Валентина Євгенівна завжди була дуже… матеріальною. Не в поганому сенсі — просто їй було важливо мати щось своє. Часто говорила: «Хочу будиночок. Маленький, але свій». І одразу додавала: «Але спочатку треба Олегу Вікторовичу будинок побудувати, а вже потім мені». Мальцев посміхався — він до нерухомості був байдужий. Його цікавили дослідження, люди, експедиції. А для Валентини Євгенівни будиночок був символом стабільності. Людина пережила втрату батьків, злидні, казино — будинок означав безпеку.

Але безпека відкладалася. Мальцев не будував будинок. Не купував квартири. Гроші йшли на дослідження, на вихованців, на експедиції. Данилева (Гордієнко) працювала, організовувала семінари, займалася учнями — і бачила, як «нагорода» відсувається в нескінченність.

Для людини з досвідом криміналу і фінансової нестабільності це випробування.

Дмитро: з «Гуляй-поля» в перші зами

Дмитро Іванович Паустовський з’явився в оточенні Мальцева ближче до 2011 року. Точну дату встановити не вдалося: документів майже не залишилося. Але ті, хто пам’ятає його приїзд до Севастополя, описують одне й те саме — хлопець з рюкзаком, у подертому одязі, без грошей, без зв’язків, без перспектив.

Паустовський родом із Запоріжжя — того самого «Гуляй-поля», де в 90-ті поняття вирішували більше, ніж закони. У розмовах з колегами він іноді розповідав про минуле: брав участь у кримінальних розбірках кінця 90-х — початку 2000-х, працював у «структурі безпеки» у місцевого авторитета. Шефа застрелили. Структура розвалилася. Паустовський залишився ні з чим.

Мальцев забезпечив йому все: роботу в службі безпеки «Академії прикладних наук», орендовану квартиру, їжу, навчання. До 2013 року Паустовський зміцнів, подорослішав — і закохався у Валентину Данилеву (Гордієнко). Але вона його ігнорувала. Він прийшов до Мальцева за порадою.

Колишній співробітник Мальцева (назвемо його Віктор) згадує:

Дмитро Іванович був як хлопчисько. Ходив за Валентиною Євгенівною, намагався залицятися — вона не звертала уваги. Він прийшов до Вікторовича: «Допоможіть, не знаю, що робити». Мальцев поговорив з Валентиною Євгенівною, пояснив, що Дмитро Іванович має потенціал, він буде займатися бізнесом. І вона погодилася дати шанс. Вони стали парою. По суті, Мальцев влаштував їхнє особисте життя.

На початку 2014 року Мальцев переїхав з командою до Одеси. Через кілька років Паустовський став його першим заступником. Мальцев ввів його в ділові кола, навчив вести бізнес, дав можливість працювати з клієнтами і заробляти. Данилева (Гордієнко) займалася одними учнями, Паустовський — іншими. Фінансові потоки проходили через них обох.

З 2019 року облік їх надходжень взагалі припинився. Причина — довіра. Багаторічна співпраця. Ніхто не перевіряв, скільки вони заробляють і куди йдуть гроші.

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. КОНФЛІКТ

Влітку 2022 року Олег Мальцев повернувся з експедиції і оголосив про новий проект, пов’язаний зі стрілецькими спортивними дисциплінами і роботою на стенді: як працює розум людини в режимі виконання завдань, від постановки мети до результату. Це мало стати основою його докторської дисертації.

Мальцев не є кабінетним вченим. Він завжди працює в полі — і робить це масштабно. В рамках дворічного проекту з фотографії закупили понад сто одиниць техніки, записували інтерв’ю і робили колаборації з Sebastião Salgado, Eli Reed, Derek Ridgers, Gavin Watson.

Потім був масштабний проект з мотокультури: поведінка людей в екстремальних ситуаціях, мотопарк, журнал «Roll on», спільна робота з Andy Ibbot, Jerry «Motorman» Palladino, Graham Jarvis, Keith Code та іншими.

До проекту зі стендової стрільби він підійшов так само: індивідуальна робота на Олімпійському стенді з тренером Олімпійської збірної України Миколою Мільчевим, реєстрація стрілецької федерації, закупівля понад 60 одиниць мисливських і спортивних рушниць для досліджень, співпраця і дружба з Енніо Фалько — багаторазовим чемпіоном світу, Європи та Олімпійських ігор.

Один із співробітників Мальцева згадує тренування:

Все було дуже серйозно. Олег Вікторович відразу пояснив: «На стенді ми займаємося наукою. Хто хоче розважатися — їдьте в тир і робіть що хочете». Знімали кожне заняття на кілька камер, потім розбирали рух за рухом. Мільчев працював у зв’язці — і як тренер, і як консультант. Це була наука, а не хобі.

Влітку 2022-го на одне з тренувань приїхав Дмитро Паустовський.

Що саме сталося — свідки розповідають по-різному. Хтось каже: запізнився і не попередив. Хтось: відмовився виконувати вправу. Хтось: почав сперечатися з Мільчевим.ексей описал так:

Дмитро Іванович приїхав і практично відразу почав робити все по-своєму. Олег Вікторович дав завдання — він проігнорував. А на стенді дисципліна — найважливіший елемент. Раз не послухав, два… на третій Вікторович при всіх просто вигнав його зі стенду.

Чи міг Паустовський, будучи першим заступником, сприйняти це як особисту образу і публічне приниження? Для людини зі середовища, де статус — це все, публічне приниження рівнозначне ляпасу. За таке «пред’являють». Але Мальцев — не кримінальний авторитет. Йому за поняттями не пред’явиш. Значить, потрібен інший інструмент.

Через деякий час Паустовський і Данилева знайшли інший стенд. Потім ще один. Вони тренувалися окремо.

Сергій, колишній учень Мальцева, каже:

Після того випадку вони дистанціювалися. Зовні все ввічливо, але холодно. Олег Вікторович, впевнений, помічав, але у нього багато справ, він у дослідженнях. А вони пішли на інші стенди. Казали: інший режим, інший час. Але всім було зрозуміло — це схоже на розрив.

І, можливо, саме там — на одному з тих стендів — відбулася зустріч, яка змінила все.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. АУДІОЗАПИС

На флешці був файл «Razgovor_KT.mp3». Тривалість — понад дві години. Якість середня, але голоси чутні чітко. Очевидно: це не цілісний запис, а склейка фрагментів. На всіх — дві жінки розмовляють російською. За акцентом: одна з пострадянської Центральної Азії, друга — з України або Росії.

Ми відправили запис на фоноскопічну експертизу. Без зразків голосів експерт не зміг дати висновок про справжність. Ми намагалися зв’язатися з жінкою, представленою в документі як Каникей Турсунбаєва, — безрезультатно. Адже це та сама Каникей Т., у якої батько з планети Тінія і яка є головним свідком звинувачення у справі Мальцева. Телефони не відповідають.

Але зміст запису збігається з багатьма фактами, про які ми знали з незалежних джерел.

Один фрагмент починається з побутового. Жінки обговорюють поїздку до Стамбула та Еміратів. Одна скаржиться на «напругу з грошима». Потім тема різко змінюється:

— Мене вже задовбали ці новини з України. Це просто, ну розумієш, неможливо.

— У якому сенсі? Так у тебе ж все там закінчилося!

— Ага, не закінчилося! Обіцяли одне, а все через жопу вийшло, як завжди. Цей Волошенюк — гандон рідкісний.

Ми зупинили запис. Волошенюк. Прізвище знайоме.

У березні 2025 року на 58-й сесії Ради ООН з прав людини виступила французька правозахисниця Крістін Мірре, заступниця директора НУО CAP Liberté de Conscience. Вона представила доповідь про справу Олега Мальцева і назвала ім’я: Євген Волошенюк, офіцер контррозвідки СБУ, «ймовірний організатор сфабрикованої кримінальної справи».

Ми продовжили слухати:

— З цього моменту детальніше. Це той, про якого ти розповідала? З СБУ?

— Так. Він же на самому початку мені що казав — даси свідчення на Мальцева і все, лети куди хочеш, ми тебе не тримаємо, вільна. Потім благав приїхати назад в Україну, мовляв нічого страшного, все нормально буде. Я приїхала на свою голову — суд, штраф, добре хоч він сам десь взяв гроші і я заплатила, а то б взагалі капець був.

— Слухай, звідки у них в СБУ такі зарплати?

— Ти що, жартуєш? Щоб Волошенюк свої гроші мені дав — ніколи в житті! Він повний ідіот, але не настільки, щоб свої гроші віддавати. Я впевнена на всі сто відсотків — у Дмитра Івановича взяв, налякав його так само, як мене, ось і все.

«Дмитро Іванович». Ми перевірили: у Паустовського саме таке ім’я та по батькові.
Далі жінка каже, що «Діма» давно знайомий з людьми зі СБУ, що він — «собачка Валентини Євгенівни». І далі — фраза, після якої розмову вже не можна слухати як побутову балаканину:

— Якби Валентина Євгенівна не захотіла — не було б ні дитини, ні будиночка, нічого б не було взагалі. Вона крута! Це ж вона мені очі відкрила. Я ще коли в Одесі була, вона мені сама розповідала, як з’явилися нові високопоставлені люди. Дмитро Іванович взагалі не знав, як до них підійти правильно, а вона все організувала, познайомила Діму на стенді з ними.

Стенд. Стрілецький стенд. Місце, де збираються не тільки спортсмени та аматори, а й силовики — в тому числі колишні та діючі співробітники СБУ.

Ми зупинили запис ще раз. Перевірили документи. Паустовський і Данилева (Гордієнко) дійсно перейшли на інший стенд після конфлікту влітку 2022 року.

І що ще цікавіше: у Паустовського і Гордієнка дійсно з’явився «будиночок» — 171,2 кв. м. Сталося це 15 квітня 2025 року. Тобто через сім місяців після затримання Мальцева.

Фінал розмови звучить жорстко:

— Головне, щоб цей з в’язниці не вийшов. Ось цього точно нікому з нас не потрібно. Краще нехай подохне там у цій в’язниці у своїй сраній Україні.

Ми переслухали запис кілька разів. Надіслали розшифровку юристу. Він підтвердив: якщо запис справжній, його зміст вказує на ймовірну змову з метою фабрикації кримінальної справи. Якщо.

Ми не можемо гарантувати справжність. Але можемо перевіряти факти, які в ньому названі. Збіги занадто точні.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. 21 150 ДОЛАРІВ ЗА СІМ ГОДИН ДО ОБШУКІВ

Перші обшуки у Олега Мальцева відбулися ввечері 29 лютого 2024 року.

Того ж дня, о 11:38 — за сім годин до обшуків — Дмитро Паустовський здійснив транзакцію через криптобіржу. Документи про цей переказ є в нашому розпорядженні. Ми підтверджуємо: 29 лютого 2024 року о 11:38 Паустовський переказав невідомому адресату суму 21150 доларів.

Якщо людина виводить велику суму в день обшуків, це означає одне з двох: або платить за послугу, або рятує активи від вилучення. В обох випадках вона знає заздалегідь, що будуть обшуки. Звідки могла знати? Або брала участь, або її попередили. У будь-якому випадку — це не збіг.

29 лютого 2024 року ДБР провело обшуки у Мальцева. Вилучили зареєстровані спортивні та мисливські рушниці, комп’ютери, техніку, документи. У березні 2024 року суд постановив повернути зброю — все виявилося легальним: дозволи, реєстрація.

Замість того щоб повернути за рішенням суду абсолютно законну зброю, в травні 2024 року СБУ відкриває кримінальну справу. І та сама зброя, визнана легальною два місяці тому, стає речовим доказом за звинуваченням у «створенні незаконного воєнізованого формування».

12 вересня 2024 року Олег Мальцев був заарештований. Зараз він перебуває в СІЗО більше 17 місяців — без права вийти навіть під заставу.

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВІДЕО

Другий файл на флешці називався «Antonova_Video.mp4». Тривалість — 5 хвилин 55 секунд. Якість хороша.

Жінка середнього віку проводить відеоурок з учнем; той фіксує те, що відбувається, на пристрій.

Співробітники Мальцева з легкістю впізнали в жінці Наталю Антонову — помічницю Паустовського і Данилеву.

Ми знайшли в інтернеті її фотографії і можемо підтвердити: на відео саме вона. Справжність відео не викликає сумнівів.

Антонова говорить спокійно, чітко, без емоцій. Оголошує про закриття «Академії прикладних наук» як бренду. Про розрив з «колегами, які перебувають під слідством, в СІЗО, в розшуку». Пропонує клієнтам продовжити роботу з нею, Паустовським і Данилевою — але «в режимі підвищеної безпеки».

Ось що вона каже (цитую дослівно, за розшифровкою):

За великим рахунком, ми не хотіли брати участь у певних проектах, які згодом і призвели до кримінальних справ. Не буду заглиблюватися в подробиці. Ми чудово взаємодіяли з нашими колегами весь цей час і підтримували їх, але змушені були поставити крапку.

Я прокрутив відео назад і переслухав. Протиріччя очевидне. Якщо вони «не хотіли брати участь» у проектах, які «призвели до кримінальних справ», чому «чудово взаємодіяли» весь цей час? Якщо знали про незаконне, чому не повідомили правоохоронні органи? Чому продовжували працювати?

Антонова продовжує:

Люди перебувають під слідством, у СІЗО, у розшуку. Відповідно, навіть якщо справи вирішаться позитивно… ви розумієте… навіть якщо судовий процес вирішиться, люди залишаться під прицілом. Тому з точки зору безпеки вам вибирати, з ким бути — з нами чи з ними.

Вона вимагає від клієнтів закрити колишні канали зв’язку, перейти в Telegram, не відповідати «загальним колегам» і негайно надсилати скріншоти будь-яких спроб контакту.

Ви за договором закрити питання керованим чином не можете, а ви хочете Олегу Вікторовичу якось допомогти, посприяти фінансово.

Переклад з офіційного на людську мову: у вас є фінансові зобов’язання перед нами — перед Паустовським, Данилевою та Антоновою. Ви їх не виконали. А тепер хочете допомагати Мальцеву? Спочатку заплатіть нам.

Це не турбота про учня з боку Антонової. Це перехоплення фінансового потоку. Поки Мальцев у СІЗО, вони контролюють значну частину його учнів і клієнтів і роблять все, щоб гроші йшли не йому, а їм. При цьому вони продовжують користуватися методиками і технологіями Мальцева, щоб продовжувати отримувати гроші. По суті, вони вкрали чужі методики, привласнили їх собі, щоб отримувати гроші з учнів і клієнтів, які їм не належать.

Це називається блокування ресурсу. Класичний прийом корпоративного захоплення: ізолювати власника, перехопити контроль над клієнтами, перенаправити фінансові потоки. І зробити все, щоб власник не повернувся.

Тому що якщо Мальцев вийде, йому розкажуть, що Антонова говорила його учням. Що Паустовський і Данілева купували на його гроші. І тоді доведеться відповідати.

Антонова додає:

У тих людей, які перебувають під слідством, давно вилучено всі телефони та інші гаджети. Зрозуміло, що ті товариші, які працюють над цими справами, можуть намагатися вступати в контакт, щоб отримати якусь інформацію.

І тут виникає головне питання. За логікою Антонової виходить: всі все знали про нібито незаконну діяльність. Але при цьому Мальцев у СІЗО, а його перший заступник — Дмитро Іванович Паустовський, який згідно з посадовими обов’язками як мінімум забезпечував фінансування того самого «незаконного воєнізованого формування» — не тільки на волі, але й безперешкодно пересувається за кордон, бере участь у міжнародних змаганнях зі спортингу та купує будинки за гроші, які, очевидно, належать не йому, а Мальцеву та іншим акціонерам, які будували наукові структури разом з Мальцевим довгі роки.

Ось один із прикладів з Instagram у відкритому доступі, що підтверджує участь Данилевої та Паустовського в ОАЕ в турнірі «FUJAIRAH MOUNTAIN CHAMPIONSHIP 2025» зі спортингу. У відкритих джерелах прямо вказано, що в турнірі брали участь російські спортсмени. Українські правоохоронні органи на це ніяк не реагують.

Тобто якщо ти дружиш або корумпуєш співробітника контррозвідки СБУ, тобі можна перетинати кордон і брати участь у турнірах з «рашками» під час кровопролитної війни з РФ?

У документі також містилася коротка вказівка на інтимні стосунки Антонової і Паустовського – до справи не має відношення, але пояснює мотив Антонової стати на бік Паустовського, незважаючи ні на що.

Співробітники та вихованці Мальцева стверджують: фінансові надходження від Паустовського та Данилевої різко зменшилися після арешту Олега Вікторовича і повністю припинилися наприкінці весни 2025 року. Буквально через місяць після купівлі будинку.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. БУДИНОК, ШЛЮБ, ДИТИНА

Вересень 2023 року. Дмитро Паустовський і Валентина Данилева реєструють шлюб. Це відбувається через кілька місяців після того, як у військовій контррозвідці СБУ засновують оперативно-розшукову справу на Олега Мальцева.

Але ось що дивно: ніхто про цей шлюб не знав. Ні Мальцев — та сама людина, яка власне й організувала їхнє особисте життя. Ні колеги, з якими вони працювали більше десяти років. Ні учні. Шлюб реєструють у тиші. Не носять обручок. Не святкують. Не запрошують того, завдяки кому їхня сім’я виникла. Чому?

Юрист, з яким ми консультувалися, пояснив:

Шлюб дає кілька юридичних переваг у ситуації, коли один або обоє з подружжя можуть бути притягнуті до відповідальності. По-перше, право не свідчити один проти одного. По-друге, спільна власність — це захист активів від арешту. По-третє, легітимація перед третіми особами: «ми сім’я, ми разом». Але якщо шлюб реєструють таємно, це означає одне: вони готуються до чогось, про що не можна говорити вголос.

Обручки Паустовський і Данилева (Гордієнко) починають носити тільки після арешту Мальцева — восени 2024 року, через рік після реєстрації шлюбу. На фотографіях того періоду обручка на руці Паустовського чітко видно.

Це називається юридична підготовка до захоплення. Шлюб реєструють у момент, коли «нові високопоставлені особи» зі СБУ дають зрозуміти: справа буде серйозною. Обручки одягають у момент, коли власник бізнесу вже в СІЗО і не може ставити запитання. Між цими двома моментами — рік мовчання.

15 квітня 2025 року в Одесі була зареєстрована угода купівлі-продажу нерухомості. Покупці — Паустовський Дмитро Іванович і Гордієнко Валентина Євгенівна. Об’єкт — приватний будинок у передмісті Одеси. Підтвердження факту угоди є в нашому розпорядженні.

15 квітня 2025 року — цього ж дня — була затримана адвокат Ольга Панченко. Суд відправив її під варту в СІЗО. Вона захищала Мальцева, входила до Комітету захисту професійних прав адвокатів Національної асоціації адвокатів України.

Її затримання фактично було спробою (невдалою — через 14 днів Панченко вийшла з СІЗО) позбавити Мальцева правового захисту.

Збіг?

Ми показали документи слідчому з двадцятирічним стажем (попросив не називати ім’я, він на пенсії). Коментар:

Якщо людина здійснює велику угоду в день арешту ключового свідка або адвоката протилежної сторони, це означає, що вона знала. Або її попередили, або вона брала участь у плануванні. У будь-якому випадку — це не випадковість.

У грудні 2025 року у Паустовського і Данилевої народилася дитина. Цей факт вони не приховували в соцмережах.

«Якби Валентина Євгенівна не захотіла — не було б ні дитини, ні будиночка», — говорила Каникей Турсунбаєва в аудіозаписі. Тепер і дитина є, і будиночок.

Восени 2025 року, будучи на сьомому місяці вагітності, Валентина Данилева захистила норматив майстра спорту з компакт-спортингу. Стріляла з тієї самої рушниці, приклад для якої був виготовлений в Італії за індивідуальним замовленням Мальцева і ним же оплачений.

Про це повідомили співробітники Мальцева, які фізично були присутні в Італії під час передачі подарунка Данильовій. І тоді виникає просте запитання: чим відрізняється легальна зброя, вилучена у Мальцева під час обшуків, від зброї, з якої Данильова (Гордієнко) захищає норматив?

До слова, Данилева (Гордієнко) неодноразово приїжджала на Олімпійський стенд, консультувалася з Мальцевим щодо методик стендової стрільби. Мальцев ділився рекомендаціями та методиками, які згодом обвинувачення назве методиками «підготовки диверсантів».

То диверсанти чи спортсмени?

Тому що саме спортсмени, чемпіони світу і тренери збірної написали безліч позитивних рецензій на книгу Мальцева «Робота розуму в режимі виконання завдань», написану за підсумками дослідження стрілецьких дисциплін. Вони теж «диверсанти» — чи все-таки спортсмени?

РОЗДІЛ СЬОМИЙ. ЗАБУТА СТРУКТУРА

За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, у кримінальній справі серед афілійованих структур перераховані всі наукові та дослідницькі організації Мальцева — крім однієї: «Академії прикладних наук». Тієї самої, якою понад вісім років практично одноосібно керували Данилева (Гордієнко) і Паустовський. Тієї, де була левова частка фінансових потоків. Тієї, що працює досі — тільки вже без бренду, але під контролем Паустовського, Данилевої (Гордієнко) і Антонової.

Черговий збіг?

Або корпоративне захоплення руками корумпованих співробітників ДВКР СБУ, про одного з яких прозвучало в доповіді в ООН?

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. ПРОКУРОР З П’ЯТЬМА СПРАВАМИ

Якщо у складній історії втрачаєте нитку — поверніться до простого: кому вигідно і хто забезпечує юридичне прикриття. У справі Олега Мальцева такою людиною став прокурор Руслан Войтов. Його біографія в цій історії не менш показова, ніж історія Паустовського і Данилевої.

Формально саме Войтов до недавнього часу здійснював процесуальне керівництво і підтримував обвинувачення. Не військова прокуратура, не спеціалізований орган, а співробітник обласної прокуратури з вкрай специфічною репутацією. І це не фігура мови: проти самого Войтова відкрито щонайменше п’ять кримінальних проваджень; частина про корупцію і фіктивну інвалідність.

Але Одеське ДБР фактично ніякого розслідування не проводить, очевидно покриваючи «своїх» на прохання контррозвідки СБУ.

За даними колег і відкритих джерел, Войтов довгі роки значився інвалідом другої групи по зору, отримуючи виплати. При цьому продовжував працювати прокурором і підтримувати обвинувачення в резонансних справах. У 2025 році журналісти нашої редакції звернули увагу на дивне поєднання: прокурор-інвалід, який, незважаючи на «зір другої групи», впевнено водить дорогий автомобіль, що не відповідає зарплаті чиновника, і при цьому претендує на пільгові пенсії та виплати. Цього вистачило, щоб запустити перевірки.

Пенсійний фонд України подав позов про стягнення з Войтова сотень тисяч гривень, отриманих за ознаками фіктивної інвалідності. Паралельно відкрилися кримінальні провадження за фактами можливого шахрайства з бюджетними коштами, підробки документів і приховування активів. Войтов втратив статус інваліда другої групи і став фігурантом відразу декількох справ.

І головне питання тут просте: чи може людина в такому становищі бути незалежним і об’єктивним прокурором в одній з найгучніших справ у регіоні?

Окремої уваги заслуговує поведінка прокуратури та «активістів» у Приморському суді Одеси, де слухається справа Мальцева. Не секрет: біля суду, починаючи з грудня 2025 року, регулярно з’являлися організовані групи «стурбованих громадян», в тому числі з кримінальним минулим, нібито обурених діяльністю підсудного. Наші колеги описали схему: в Одесі існує ринок проплачених «акцій», де за гроші можна замовити пікет, мітинг, агресивну масовку.

Питання завжди одне: хто платить?

На тлі переказу $21,150 Паустовським за сім годин до обшуків у Мальцева в лютому 2024 року, доповіді про роль співробітника СБУ Євгена Волошенюка і роль Войтова як процесуального керівника версія про фінансування таких «акцій» через зв’язок Паустовський–Волошенюк–Войтов вже не виглядає конспірологією. Це логічна гіпотеза, яку зобов’язані перевірити правоохоронці. Тим більше, що Войтова неодноразово бачили в компанії Волошенюка відразу після засідання про продовження запобіжного заходу Мальцеву.

Суддя Приморського суду Юрій Кривохижа, на якого намагалися тиснути і «активісти», і агресивна позиція прокуратури, в якийсь момент зробив те, що зобов’язаний зробити суддя, який бачить конфлікт інтересів і токсичну фігуру обвинувача: відвів прокурора Войтова від участі в справі.

Формулювання можуть бути різними, але суть одна: навіть суд під тиском визнав участь Войтова проблемою для об’єктивності процесу.

Ось і виходить ланцюжок людей, які скористалися умовами воєнного стану в Україні під час війни з РФ для особистого збагачення. І у кожного мотив максимально відсунути момент звільнення Мальцева, використовуючи будь-які ресурси.

• Паустовський і Данилева (Гордієнко) розуміють: незабаром можуть втратити все, що придбали за вкрадені у Мальцева гроші. Вони розуміють і інше: як тільки від них відвернуться «друзі в погонах», закінчиться гарне життя і відрядження. Висока ймовірність правових наслідків і кримінальних справ. Також для них спочатку було очевидно, що без інтелектуальних активів, що належать Мальцеву, вони позбавляються статусу, можливостей і подальше заробляння ними грошей зводиться до нуля. Свої власні методики вони створити не в змозі, та й хто вони такі без Мальцева? Тому єдиним варіантом для них було – закрити Мальцева в СІЗО і продовжувати заробляти гроші на його інтелектуальній власності вже без нього.

• Войтов розуміє: його усунули від справи — і це тільки початок. П’ять кримінальних справ — не деталь біографії, навіть за умови, що друзі з одеського ДБР закриють очі на все. Це відповідь на питання, чому справа Мальцева виглядає такою кривою, а звинувачення — таким наполегливим. Коли на кону не тільки чужа свобода, але і твоя власна, дуже легко перетворитися з представника держави на учасника корпоративного захоплення, що діє в інтересах тих, хто приносить гроші і обіцяє «дах».

• Волошенюк розуміє: ця справа рано чи пізно може стати вироком особисто для нього і ще кількох співробітників контррозвідки СБУ. І тоді можна втратити не тільки погони. Адже товариші зі СБУ та контррозвідки, які щодня проливають кров на фронті, можуть рано чи пізно «запитати» з тих, хто відсиджувався всю війну в тилу і відпрацьовував комерційні замовлення.

• Всі вони розуміють: якщо Мальцев вийде і почне говорити, задавати питання, пред’являти документи — кожному доведеться пояснювати свої дії перед відповідними державними структурами. І тоді з гуркотом впаде справа Мальцева, як картковий будиночок.

Виявляється, що «підготовка диверсантів» — це серія реальних наукових книг і методичних посібників. «Арсенал для перевороту» — легальна мисливська та спортивна зброя, яку доведеться повернути законним власникам. А «змова» — не що інше, як план самоорганізації та захисту співробітників Європейської Академії наук України на випадок окупації (розроблений навесні 2022 року відповідно до офіційної політики МО України).

Але якщо Мальцев помре в СІЗО — багато незручних питань зникнуть самі собою. Тому звинувачення так відчайдушно бореться за те, щоб видатний український вчений з діагнозами нічне апное і ХОЗЛ згнив у в’язниці.

ЕПІЛОГ: МОВЧАННЯ

Ми намагалися зв’язатися з Дмитром Паустовським і Валентиною Данилевою. Телефони не відповідають. Електронна пошта «Академії прикладних наук» не працює.

Ми знайшли кількох колишніх співробітників Мальцева, які працювали з Паустовським і Данилевою (Гордієнко) більше десяти років.

Всі підтвердили: після арешту Мальцева Паустовський і Данилева (Гордієнко) припинили будь-які контакти. Не відповідають, не зустрічаються, уникають згадок.

Один з колишніх учнів (назвемо його Ігор) розповів:

Я зателефонував Дмитру Івановичу в жовтні, хотів дізнатися, як справи, чи можна чимось допомогти Олегу Вікторовичу. Він скинув дзвінок. Написав у месенджер — він відповів, що за «голову» кожного, хто в СІЗО, влада вимагає 250 тисяч доларів. Якщо є гроші — надсилайте, будемо допомагати вийти з СІЗО.

За нашою інформацією, багато колишніх учнів і клієнтів «надіслали» гроші, довіряючи словам Паустовського і намагаючись допомогти Мальцеву. За ці гроші Паустовський і Данилева їздили у відрядження, забезпечували собі сите життя, купували автомобілі. Можливо, частину з них використали для того, щоб 15 квітня 2025 року купити собі будинок і земельну ділянку в Одесі, а адвокат Мальцева – Ольга Панченко була заарештована і відправилася в СІЗО. Адже Панченко не просто адвокат Мальцева. Кримінальна справа, за якою Мальцев вже більше року перебуває в СІЗО, – це сумарно 4 кримінальні справи стосовно нього, починаючи з 2023 року, і всі попередні справи були «розвалені» Панченко. Вона не просто ефективно захищала його – вона ще й багато знала.

Що це, як не шахрайство, прикрите корупцією?

Збір грошей «на порятунок» – завідомий обман і спроба використати довіру колишніх учнів Мальцева. Ми не знаємо, скільки грошей таким чином зібрали, але знаємо точно: у них багато важливих особистих витрат.

Це друга сторона однієї схеми. Антонова блокує пряму фінансову допомогу Мальцеву, вимагаючи «спочатку закрити зобов’язання перед нами». Паустовський виставляє цінник: $250 тисяч за «голову». Один перехоплює тих, хто хоче допомогти безпосередньо. Інший вимагає гроші у тих, хто готовий платити. Схема замкнута: Мальцев не отримує ні копійки, а Паустовський і Данилева (Гордієнко) купують будинок, народжують дитину і купують нові машини.

Ми намагалися знайти Каникей Турсунбаєву — жінку, чий голос, імовірно, звучить в аудіозаписі. Телефони не працюють. За даними сторони захисту, вона повинна була з’явитися в суд у грудні 2025 року, але не з’явилася. Де вона зараз — невідомо.

Адвокат Мальцева підтвердила:

Каникей Турсунбаєва значиться в справі як свідок обвинувачення. Але на контакт не виходить. Навіть прокурори і суд не можуть її знайти. Це дивно: зазвичай свідків обвинувачення тримають під контролем, забезпечують явку. Тут — тиша.

А Паустовський і Данилева живуть у новому будинку. Виховують дитину. Продовжують працювати з клієнтами Мальцева, використовуючи його інтелектуальні активи і за його ж гроші 6 січня 2025 року мовчки купують собі Toyota Land Cruiser (2025 року випуску).

ПІСЛЯМОВА. ПИТАННЯ

Ми не можемо на 100% стверджувати, що Паустовський і Данилева (Гордієнко) організували замовне кримінальне провадження. Але при такій кількості збігів висновок напрошується: це корпоративне захоплення через державні репресії.

Двоє колишніх учнів вкрали частину бізнесу вчителя, використовуючи корумпованих співробітників СБУ і прокуратури.

Конфлікт на стрілецькому стенді влітку 2022 року. Перехід на інший стенд. Знайомство з «високопоставленими людьми» на стенді — про це йдеться в аудіозаписі. ОРД у військовій контррозвідці в лютому-березні 2023 року — через шість місяців після конфлікту. Таємна реєстрація шлюбу Паустовського і Данилевої (Гордієнко) у вересні 2023 року — через півроку після відкриття ОРД. Рік мовчання: обручок не носять, Мальцева не запрошують, колегам не кажуть. Переказ $21,150 через криптобіржу за сім годин до обшуків у лютому 2024 року. Арешт Мальцева у вересні 2024 року. Купівля будиночка в день арешту адвоката Панченка в квітні 2025 року. Захист нормативу майстра спорту Данилевої, в тому числі із застосуванням методики Мальцева влітку 2025 року, поки він сидить у в’язниці за цю ж методику.

І «Академія прикладних наук», якою керували Данилева (Гордієнко) і Паустовський, — єдина структура Мальцева, яка не фігурує в кримінальній справі.

Ми ставимо питання:

1. Чому — і головне кому — Паустовський перевів $21 150 через криптобіржу за сім годин до обшуків?
2. Хто познайомив Паустовського з «високопоставленими людьми» на стенді — і чи був серед них співробітник контррозвідки СБУ Євген Волошенюк?
3. Чому «Академія прикладних наук», директором якої була Данилева (Гордієнко), навіть не згадується в кримінальній справі?
4. Чому будиночок був куплений в день арешту адвоката Панченка? Чи не тому, що хтось переконав Паустовського і Данилеву (Гордієнко): без Панченка її підзахисний Мальцев дуже нескоро вийде на свободу?
5. Де Каникей Турсунбаєва — свідок обвинувачення, яка не виходить на зв’язок навіть з прокуратурою і не з’являється в суді, де вона виступає в ролі обвинуваченої?
6. Чому Паустовський і Данилева (Гордієнко) уникають контактів з людьми, які знали їх десять років?

Якщо хтось із героїв цієї статті має відповіді — редакція готова їх опублікувати. Наші контакти відкриті.

А поки Олег Мальцев сидить в одеському СІЗО більше року. Колишні учні побудували будинок і народили дитину.

Куди поділися ці двоє?

Вони нікуди не поділися. Вони тут. В Одесі. У новому будинку. З дитиною. З методиками Мальцева. З його клієнтами. З його бізнесом.

Просто мовчать.

Редакція не стверджує, що всі викладені в статті матеріали є справжніми. Ми представляємо анонімно отриману інформацію та документально перевірені факти, надаючи читачам і правоохоронним органам можливість зробити власні висновки. Всі згадані особи мають право на відповідь, яка буде опублікована без скорочень.

— Пане Володимире, ви давно відомі в адвокатській спільноті як захисник прав адвокатів. Розкажіть, як розпочалася ваша історія боротьби за адвокатські гарантії.

— Мене звати Володимир Клочков, я адвокат із 2007 року. А з 2014-го почав активно захищати права адвокатів. 2014 рік — переламний. Обшуки адвокатів ще були винятком. Але після створення антикорупційної вертикалі — НАБУ, САП, ВАКС — ставлення до адвокатури почало змінюватись. З того часу ця справа стала частиною мого життя. Девʼять років я був членом Ради Адвокатів міста Києва: виїжджав на обшуки, затримання, інші слідчі дії щодо адвокатів. Складаючи протоколи на посадовців, які ігнорували адвокатські запити, я зрозумів: адвокатура — це не просто професія, це стіна, яка тримає правову державу від розвалу. І хоча два роки тому я за власним бажанням залишив посаду голови Комітету захисту прав адвокатів при НААУ — я залишився в боротьбі.

— Чому прийняли рішення піти з керівництва Комітету?

— Бо зрозумів, що реальний захист адвокатів став другорядним. Пріоритети змістилися — не туди. Коли Комітет захисту перетворюється на бюрократичну структуру, а не бойову одиницю, коли основною ціллю Комітету стала боротьба за владу , а не захист колег – його місія втрачається. І мені там робити нічого. Я інша людина, я не можу просто дивитися і мовчати. Але відійшовши — я не зник, бо зрозумів, що просто піти — це злочин перед професією.

— Як ви оцінюєте стан адвокатських прав сьогодні?

— Ми на межі. Те, що колись було винятками — стало нормою. Невідкладні обшуки у адвокатів, ототожнення з клієнтом, тотальні прослуховування офісів і особисто Адвокатів … І головне — відсутність захисту. Не від сторонніх — від системи. Правоохоронна машина перемелює адвокатуру. Ми стали зручними мішенями. Якщо ми зараз не піднімемось — завтра не буде кого піднімати. Нас будуть вибивати по одному, якщо ми не об’єднаємось.

— Ви згадали про 2014 рік. Саме тоді почався системний тиск на адвокатів?

— 2014 рік був переламним. Тоді ще обшуки адвокатів були винятком, не нормою. Але з появою антикорупційної риторики і створенням НАБУ почався повільний, але наполегливий демонтаж адвокатських гарантій. Я добре пам’ятаю зустрічі з керівництвом Національного антикорупційного бюро. І те, що я тоді почув, мене вразило. Мені прямо дали зрозуміти: «Заради великої мети — боротьби з корупцією — всі засоби допустимі». В тому числі — ігнорування адвокатської таємниці, адвокатських прав, а подекуди — й самого інституту адвокатури. Мені прямо говорили: “Адвокати — це консільєрі. Вони не професія, вони — співучасники”. І на цьому гаслі будувалися ціла низка провокацій, агентурної роботи, фабрикацій справ проти адвокатів.

— Тобто боротьба з корупцією виправдовувала втрату прав?

— Саме так. Саме тоді з’явився термін «consigliere» по відношенню до адвоката. В очах деяких силовиків адвокат перестав бути захисником, він став — співучасником. Якщо ти захищаєш клієнта — значить, ти з ним «у темі». Я особисто чув, як це формулювалося. І не десь на кухні, а з вуст посадовців: «Адвокат — не професія.
Адвокат — прикриття для злочину».

— Це була офіційна позиція?

— Це стало неформальним гаслом. І на цій хвилі почалася реальна кампанія. В тому числі — із залученням агентів, «торпед», які провокували адвокатів на передачу грошей, на посередництво, на якісь висловлювання. Ці дії підганяли під статті, шили справи — і створювали статистику. Я знаю, що вказівки «показати результат по боротьбі з корупцією» нерідко виконувались саме за рахунок адвокатів. Бо адвокатура — легка мішень.

— Тобто ідея «адвокат — співучасник» справді існувала?

—Так, і вона досі жива і пожинає свої трагічні плоди . До адвокатів підсилають агентів, провокують на “корупційні” дії, ловлять на фразах-обіцянках. Це виконується по вказівці. Так простіше показати результат боротьби з корупцією — коли у статистиці фігурують “адвокат-хабарник”, “адвокат-змовник”. Це зручно і публічно. І журналісти, на жаль, теж долучаються до цього — підсилюючи дискредитацію професії.

— ЗМІ теж стали частиною цього процесу?

— Абсолютно. Іноді складається враження, що вказівка дискредитувати адвокатуру — централізована. Подивіться: скільки в заголовках «адвокат-хабарник», «адвокат-змовник», «адвокат-фігурант»? Ви бачили колись таке ж саме по слідчих? По прокурорах? Суддях? Ніколи. Хоча справ — вистачає. Але медіа тиснуть саме на адвокатів. Бо адвокатура залишилась єдиною інституцією, яка ще має сміливість казати вголос про порушення Конституції. Усі інші — мовчать. Хтось боїться. Хтось продався. Адвокати — ще тримаються.

— Адвокатура — остання інституція, яка ще чинить спротив?

— Саме так. Адвокати залишилися єдиними хто, як «кістка в горлі»вказує на ті порушення Конституції, що відбуваються в країні. Усі інші — бояться, мовчать або служать системі. Адвокатура ще тримається. Але не вся. І я це кажу з болем. Бо є адвокати за покликанням — і є «особи зі свідоцтвом». Перші — захищають клієнтів до кінця. Другі — зливають їх. Працюють «у схемі». Псують уявлення про професію.

— Але не всі адвокати, так?

— Не всі. І тут я хочу бути жорстким, але чесним. Є адвокати за серцем, а є особи зі свідоцтвом. Перші — це ті, хто ніколи не здасть клієнта, хто стоятиме до останнього. А другі — ті, хто працює «під дахом» правоохоронців, хто «зливає» своїх, хто живе подвійним життям. Ці люди створюють хибне уявлення про професію. Але вони — не адвокатура. Вони — випадкові перехожі в нашій справі.

— Справа адвоката Ольги Панченко – якою була ваша реакція на її затримання?

— Я був в ярості! Одразу були підключені всі члени нашої громадської організації ( і не тільки), а також залучені всі наші можливості, щоб не дати “провернути” цю справу по тихому. Я вдячний колегам, з Комітету Захисту прав Адвокатів Одеської області, які встали на захист. Я вважаю, що саме бурхлива реакція спільноти в соцмережах, а також миттєве втручання колег на місці дало можливість зломити стратегію силових структур. Якщо б не це, Ольга до сих пір була би за ґратами! Як наприклад Адвокат Сергієнко, який провів в СІЗО 9 місяців, за ототожнення його с клієнтом і за небажання розкривати Адвокатську таємницю. Тільки через 8 років він виграв свою справу в ЄСПЛ, Європейський суд визнав , що він утримувався в СІЗО незаконно.

— Чому, на вашу думку, це стає можливим?

— Бо ми всі поодинці. Бо керівні органи адвокатури зайняті внесками, конференціями, місцями. А захистом прав адвокатів маємо займатися самі. І саме тому ми створили Громадську організацію «Захист прав адвокатів України».

— Розкажіть більше про цю ініціативу. Яка її мета?

— Ми не збираємось конфліктувати з органами адвокатського самоврядування. Але ми беремо на себе те, чого вони не роблять. Ми будемо приходити не лише на обшуки, а в найскладніші моменти: коли адвоката затримали, коли йому вручили підозру, коли треба правовий супровід у суді. Ми підписуємо договори і реально захищаємо.
Ми не просто фіксуємо порушення — ми заходимо в справу. Захищаємо адвокатів, проти яких ведеться слідство. Готуємо стратегію, допомагаємо в судах, включаємо медіапідтримку. Бо головне — не мовчати.

— І ви вже працюєте?

— Члени ГО, наразі, ведуть справу Адвоката Сергієнко. А також справу Ольги Панченко. Вона — під нашим захистом. І ми будемо з нею до кінця. Як і з кожним адвокатом, якому справді потрібна допомога. Ми знаємо, як захищати саме адвокатів — не за абстрактним правом, а за конкретними інструкціями і стратегіями, перевіреними у найтяжчих справах за 10 років боротьби.

— Справа Панченко стала резонансною – як ви на неї дивитесь?

— Це була лакмусова бумажка. Це був ще один поворотний момент, який міг стати сталою практикою так само, як і прослуховування офісів адвокатів, так само, як і ототожнення з клієнтом, так само, як і зневага до адвокатської таємниці. Ольга Панченко вела справу свого клієнта, була офіційно допущена до справи, майже рік здійснювала захист, зібрала адвокатське досьє, документи, підготувалась до переходу справи в суд. І саме в цей момент — коли досудове розслідування завершено — слідчі вирішують вибити адвоката з процесу. Раптом — її саму затримують. Без відводу, без застережень, без попереджень. Просто дають їй рік на підготовку — а потім забирають усе: і її, і матеріали, і захист. Це — знищення самої ідеї адвокатури. Їй оголошують підозру в тих же діях, що і її клієнту, затримують, відправляють до ізолятора, а разом з цим — вилучають усе адвокатське досьє. Тобто не розслідують злочин, не шукають істину — просто знищують захист. І залишають клієнта сам на сам із системою. У цей момент новий адвокат уже не зможе нічого змінити — справу завершено і передано до суду. Це — удар не тільки по Ользі, це — ляпас по Адвокатурі як інституції.
Якби не підтримка спільноти — Ольга б досі сиділа. Я вдячний колегам, які піднялись. Але питання: надовго нас вистачить?

— Нам відомо, що декільком адвокатам, які тоді підтримали Ольгу, телефонували й тиснули деякі особи, наполягаючи на припиненні підтримки, видаленні постів тощо. У Вас було щось подібне?
— Так, протягом тих двох діб, поки вирішувалася доля Ольги й тривало протистояння, мені телефонували (прим.ред. – 15-17 квітня 2025, коли адвоката Панченко затримали та обрали міру запобіжного заходу “тримання під вартою баз права внесення застави”). Не буду називати, хто саме — вони самі себе впізнають. Вони намагалися вмовити, а подекуди й тиснути, щоб ми припинили підтримку Ольги. Але ці дзвінки тільки підтвердили, що ми рухаємось у правильному напрямку, і ще більше зміцнили моє переконання: ми повинні дотиснути — і врятуємо Ольгу.

— Яке ваше головне послання до колег, до спільноти?

— Якщо ми не піднімемось — завтра підніматися вже не буде кому. Не мовчіть. Не сподівайтесь, що «пронесе». І якщо ми зараз втратимо адвокатуру — що ми скажемо мобілізованим колегам, які повернуться з фронту? Що поки вони воювали, ми мовчки втратили нашу професію? Я не хочу їм відповідати, що ми все проґавили. А ви? Я — не можу мовчати.

Сьогодні мовчання — це вже не розкіш. Це злочин проти професії. Проти себе. І тому ми діємо.

— Дякуємо з відверту розмову

Факт загибелі риби спостерігався на ділянці берега завдовжки 700 метрів, кількість загиблої риби становить 122 особи на 1 метр.

Вода виявилася каламутною із запахом гнилої риби та рослин. Місцеві жителі запевнили, що жодних викидів забруднюючих речовин у водоймище вони не помічали.

Причину загибелі риби покажуть результати лабораторного дослідження.

За його словами, оскільки Україна зараз не може експортувати зерно через свої порти, тож змушена використовувати порти Європи. Сьогодні ціна ячменю у румунському порту Констанци на завантаженому судні становить $240/т. Транспортування до порту Констанци сьогодні вже становить $180/т. Це означає, що аграрію, що вже почав збір урожаю, потрібно продавати свій ячмінь за $50-60/т, при собівартості вирощування $160/т. У цьому випадку виробник не отримує 30% від своїх витрат. Як результат, у серпні місяці жодної посівної в Україні не буде, а більшість агровиробників збанкрутують.

«У таких умовах ми на багато років втратимо ті здобутки, які розвинулися за останні 30 років в аграрній сфері, – переконаний Микола Горбачов. – У сільській місцевості у нас проживає близько третини мешканців, які так чи інакше залежать від агровиробництва. Тому таке підвищення тарифів на залізниці матиме тяжкі соціальні наслідки.

Додає до проблеми подорожчання та зменшення «Укрзалізницею» нормативів проходження вагонами відстані – з 200 км до 50 км на добу, тому відправники вантажу змушені платити за використання вагонів за додаткові дні простою. Неважко порахувати, якщо до західного кордону вагони раніше йшли три дні, то зараз це 12 днів. При цьому плата за використання вагонів “Укрзалізниця” збільшила також удвічі. Таке підвищення плати за використання вагонів збільшує вартість транспортування зерна із $15/т до $40/т.

«Укрзалізниця» – це стратегічне підприємство, яке має можливість залучити кошти з інших джерел, у тому числі за рахунок міжнародної допомоги. «Перекладати всі проблеми на український бізнес, у тому числі і на агровиробників, означаэ знищити українську економіку. Якщо ми втратимо зараз українського агровиробника, ми втратимо не лише понад 50% валютних надходжень країни, а й прибутки бюджету. Ми втратимо українського агровиробника дуже надовго, і знадобиться кілька років, щоб повернути його та відновити виробництво. Соціальні наслідки для всього населення будуть дуже великі» , – переконаний президент УЗА.

В області створено комісії, які здійснюють моніторинг наявності та стану укриттів у навчальних закладах. За попередніми даними, в Одеській області, 75% шкіл та садків мають захисні споруди, найпростіші укриття або поблизу них є захисні споруди, які можуть використовуватися під час повітряних тривог. Для максимальної безпеки у закладах активно встановлюються кнопки оповіщення та камери відеоспостереження, вирішується питання підвезення учнів.

Освітній процес планується розпочати у традиційному форматі 1 вересня. Проте остаточне рішення залежатиме виключно від безпекової ситуації та прийняте після висновків спецкомісії про готовність навчальних закладів розпочати навчальний рік в очному режимі. Остаточні дані щодо формату освітнього процесу у кожному закладі Одеської області будуть готові на початку серпня», – поінформував міністра Начальник Одеської ОВ Максим Марченко.

У даний час передбачається дистанційний та змішаний формат навчання дітей та дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, батьки яких мають побоювання щодо очного навчання. За інформацією директорів департаментів освіти та науки, вчителі поступово повертаються до області та готові працювати очно. Створюються всі умови для продовження роботи та для тих педагогів, які досі знаходяться далеко від основного місця роботи, для залучення їх до викладання у дистанційних класах. У школах та садах продовжуються навчання вчителів із надання першої медичної допомоги, а також інструктажі представників ДСНС та Нацполіції з евакуації та питань безпеки.

«Зазначу, що в усіх регіонах України, Міністерство разом із представниками військових адміністрацій, керівниками департаментів освіти та педагогами, ДСНС та Національною поліцією працюють над створенням максимально безпечних умов для навчання, щоб навчальні заклади були безпечним місцем» – наголосив Сергій Шкарлетт.

На окремих ділянках узбережжя кількість загиблої риби становить 6-8 особин на один квадратний метр. На місці відібрано проби води для подальшого лабораторного дослідження.

Другий випадок масової загибелі риби зафіксував патруль на озері Китай. За даними Одеського рибоохоронного патруля, риба в озері Китай Ізмаїльського району загинула через низький рівень води у водоймі.

У результаті обстеження виявлено поодинокі екземпляри риби (товстолобик, судак, білий амур, короп). Явище задухи спостерігається по всій акваторії озера.

Попередньо, причина замору – критично низький рівень води в озері (нижче за РМО), що становить 0.44 мБС (РМО -0.6 мБС). Вода відправлена ​​до лабораторії, для з’ясування точної причини замору.

У відомстві зазначають, що наповнення водою озера Китай здійснюється із річки Дунай. Сьогодні самопливне наповнення водоймища неможливе у зв’язку з тим, що рівень води у Дунаї нижчий, ніж в озері. Наповнення Китаю можливе лише примусово за допомогою насосних станцій, проте зараз відсутні кошти на ці заходи.

У себе на сторінці у Фейсбук він висловив свою позицію:

Я вважаю, що, навпаки, потрібно відкривати можливість їхати незадіяним в армії чоловіками за кордон, наприклад, на заробітки.

Поясню ще раз свою позицію (що зробив і у спілкуванні з колегами зі фракції). Загалом, на мою думку, очевидна необхідність, навпаки, забезпечити можливість виїжджати за кордон усім громадянам, крім хіба тих, які перебувають під слідством, мають службові зобов’язання не виїжджати без спеціального дозволу (військові на контракті тощо).).

Важливо сприяти розвитку економіки, функціонуванню виробничих та інших підприємств, які зберігають та створюють нові робочі місця, сплачують податки, наповнюють бюджет, а значить відіграють важливу роль у зміцненні та обороноздатності нашої країни…

Слід бути прагматичними та не ганятися за кількісними мобілізаційними показниками, не обмежувати непритягнутим до виконання військових завдань громадянам (крім певних категорій) можливість виїжджати за кордон (частіше – на заробітки), бо нам слід працювати на комплексну результативність.

Для держави краще, коли армію поповнюватимуть добре мотивовані, готові фізично та морально до захисту Вітчизни зі зброєю у руках громадяни, а інші, щоб не тікали та не ховалися, а працювали у рідній країні (якщо є відповідні робочі вакансії), чи за кордоном – на зміцнення економіки, а отже, і на підвищення обороноздатності».

Відповідно до законопроекту підстави для виїзду чоловіків такі :

– на утриманні перебувають двоє дітей до 14 років;

-на утриманні знаходиться одна дитина віком до 14 років і дружина є вагітною;

-на утриманні знаходиться одна дитина віком до 3 років;

-має чинний робітничий або спортивний контракт в інших країнах з іноземним роботодавцем;

-має від іноземного роботодавця офіційне підтвердження про намір працевлаштувати його після прибуття;

-має чинний контракт з іноземним замовником терміном на 1 рік і більше для надання ІТ-послуг;

-мав або має робочі візи до інших країн;

-є власником нерухомості в іноземній державі.

-моряки (капітан, інші особи командного складу, особи суднової команди), які мають діючі Свідоцтва спеціаліста, видані відповідно до Кодексу торговельного мореплавання України;

Зазначається, що рибалкам-аматорам дозволяється лов цих безхребетних з дотриманням Правил аматорського та спортивного рибальства.

Зокрема, одній людині за добу можна зловити 30 раків на водоймах загального користування та 50 – на водоймах, де запроваджено платне рибальство.

Лов дозволяється:

– ручним складання,
– раколовкою-«хапкою» з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм,
– волосінню з приманкою,
– рогаткою,
– розщіпом – не більше п’яти снастей на ловця.

Забороняється вилов раків у темний час доби (пізніше години від заходу сонця і раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

Мінімальний розмір раку, який можна ловити рибалкам:

-у Чорноморському регіоні – 10 см,

-у р. Дунай з придатковою системою, передгирловому просторі, оз. Сасик та Азовському регіоні – 9 см.

За незаконне добування раків передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству.

Компенсація за один незаконно виловлений рак складає 3332 грн.

Йдеться про індивідуальні житлові, садові та дачні будинки не вище 2-х поверхів (без урахування мансарди) та площею не більше 500 кв. м. Для будівництва таких будинків потрібно лише, щоб сертифікований архітектор або інженер-проектувальник розробив та завантажив до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва схему намірів забудови. Паспорт не обов’язковий . Щоправда, схема має відповідати містобудівній документації чи цільовому призначенню земельної ділянки.

Також згідно з рішенням уряду містобудівні норми та обмеження повинні видавати забудовнику протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. Якщо за цей час містумови не видали або не повідомили про відмову, забудовник може розпочинати проектування без документів, але відповідно до містобудівної документації та обмежень на використання земель.

Крім того, нові правила передбачають таке:
– Замовник повинен подати проектну документацію на погодження органу охорони культурної спадщини через електронну систему. На розгляд документів надається 30 днів;
– Контрольна геодезична зйомка перед прийомом збудованої будівлі в експлуатацію не здійснюється під час реставрації або капремонту самостійних об’єктів нерухомості;
– Строки окремих робіт з обробки фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені під час військового стану та 3 місяці після його скасування. Для цього замовнику потрібно зробити запис у декларації чи акті готовності об’єкта. Виняток – транспортні проїзди та пішохідні комунікації.

Однак, як зазначає Олександр Авдєєв, нововведення викликають питання. Оскільки неодноразово під час проведення перевірок чи видачі дозволів на будівництво, виявлялися у затверджених проектних рішеннях численні порушення ДБН, цільового призначення земельних ділянок та законних інтересів власників суміжних із будівництвом будівель та земельних ділянок.

Якщо раніше експорт переважно здійснювався морем, то зараз через блокування портів країна перенаправила потоки товару на залізничні та автомобільні колії.

“Розуміємо важливість логістики сьогодні, тому щоб уникнути перебоїв у транспортуванні життєво необхідних вантажів, сезонні обмеження цього року не вводяться“, – йдеться у повідомленні.

Також відомство нагадує водіям та перевізникам, що рух вантажівок має здійснюватися з дотриманням вагових параметрів як за загальною масою, так і за осьовим навантаженням у будь-який час та час доби. Відповідно до норм, максимальна вага вантажного транспортного засобу при перевезеннях дорогами країни – 40 тонн.

У разі введення обмежень руху, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, на автомобільних дорогах загального користування державного значення Укравтодор проінформує перевізників, організації та зацікавлені відомства про прийняті рішення.