Організатором конференції виступає Європейська академія наук України. У програмі заявлені дослідники з України, США, Канади, Великої Британії, Франції, Італії, Грузії, Тайваню та Бразилії. У центрі чотириденної дискусії опиниться питання про те, чи достатньо сьогодні самого поняття «технологія» для опису світу, в якому штучний інтелект, інтелектуальні системи та цифрові машини дедалі активніше беруть участь в організації людської діяльності.

Відправною точкою конференції стане праця німецького філософа Мартіна Гайдеггера «Питання про техніку». У ній технологія розглядається не лише як набір інструментів, а й як спосіб, за допомогою якого світ стає видимим і організовується людське сприйняття.

Організатори пропонують продовжити цю дискусію вже стосовно реалій XXI століття. На їхню думку, сучасні машини не обмежуються розширенням людських можливостей. Вони здатні організовувати дії, зберігати пам’ять, брати участь у роботі інститутів та впливати на способи інтерпретації навколишньої дійсності.

Олег Мальцев стане одним із постійних учасників чотириденної міжнародної дискусії

Особливе місце в програмі посідає участь професора Олега Мальцева. Вчений з Одеси заявлений на всі чотири тематичні дні конференції та увійде до складу різних міжнародних дискусійних груп.

Професор Олег Мальцев візьме участь в обговоренні архітектури машини разом із дослідниками зі США, Канади, Грузії та Тайваню, на другий день обговорить питання людської дії та свободи з колегами зі США, Грузії та Італії, на третій день приєднається до української дослідницької дискусії про пам’ять, а в останній день стане учасником міжнародної розмови про архітектуру світу разом із вченими з Бразилії, Великої Британії, США та Франції.

Таким чином, участь українського вченого охоплює всю концептуальну лінію конференції — від будови машини до питань пам’яті, людської діяльності та формування миру.

Що обговорюватимуть науковці протягом 4 днів?

Програма конференції присвячена окремому аспекту загальної проблеми: машині, людині, пам’яті та світу. 26 серпня відбудеться перший день конференції, присвячений темі «Переосмислення машини». Основна дискусія точитиметься навколо поняття «архітектура машини». Учасникам належить обговорити, чи достатньо сьогодні класичного уявлення про технологію для розуміння сучасної машини. Серед основних питань першого дня — що відкриває світ за межами хайдегерівського поняття «Гестелля» та де починається архітектура машини.

Серед учасників заявлені Dr. Prof. Douglas Kellner (США), Dr. Arthur Kroker (Канада), Dr. Prof. Олег Мальцев (Україна), Giorgi Vachnadze (Грузія), Dr. Prof. Shing-Shang Lin (Тайвань) та Dr. Prof. Harvey Kushner (США).

Наступного дня, 27 серпня, учасники зосередяться на темі «Переосмислення людини». Центральним поняттям стане «архітектура дії». У рамках цього дня буде розглянуто, яким чином різні структури впливають на людську дію та свободу. Організатори пропонують обговорити, чи стає архітектура більш фундаментальною категорією для розуміння цілеспрямованої людської поведінки, ніж сама технологія.

У програмі заявлені д-р Марко Андреаччо (США), Джордж Вачнадзе (Грузія), Dwight Wilson (США), д-р проф. Nello Barile (Італія), д-р проф. Jim Finckenauer (США) та д-р проф. Олег Мальцев (Україна).

28 серпня відбудеться третій день під назвою «Переосмислення пам’яті». Його центральною темою стане «Архітектура пам’яті». У рамках дискусії пам’ять розглядатиметься не лише як механізм зберігання інформації, а й як умова, що дозволяє цивілізаціям зберігати, відновлювати та відтворювати знання про способи дії. Тема пам’яті посідає окреме місце в загальній концепції конференції, оскільки йдеться вже не лише про збереження інформації, а й про способи передачі накопиченого цивілізаційного досвіду. Цього дня виступлять виключно українські дослідники. До програми увійшли професор Олег Мальцев, доктор Олександр Сагайдак, професор Віталій Луньов, професор Володимир Скворець, Марина Ілюша та професор Максим Лепський.

У заключний день, 29 серпня, увага буде зосереджена на філософських наслідках появи інтелектуальних систем та розвитку автономних технологій. Організатори пропонують обговорити, хто сьогодні формує архітектуру світу та які питання щодо людського існування виникають унаслідок розвитку нових технологій.

У фінальній дискусії візьмуть участь д-р проф. Олег Мальцеї (Україна), Тіаго Леорне Девід (Бразилія), д-р проф. Italo Pardo (Велика Британія), Dr. Prof. Giuliana B. Prato (Велика Британія), Dr. Prof. Jerry Krase (США) та Dr. Prof. Lucien Oulahbib (Франція).

У чому полягає особливість конференції, що проводиться Європейською академією наук України?

Однією з особливостей конференції стане її міждисциплінарний характер. У рамках однієї програми перетинаються філософія, штучний інтелект, теорія систем, когнітивні науки, кібернетика, організаційні дослідження, архітектура, археологія, антропологія та історія науки. Такий підхід дозволяє розглядати технології не тільки з точки зору їхньої функціональності, а й як елементи більш складних соціальних та інтелектуальних систем.

Для сучасного технологічного середовища особливо важливим є питання про те, яким чином машини беруть участь в організації людської діяльності. Штучний інтелект здатний працювати з інформацією, формувати рекомендації, підтримувати прийняття рішень та взаємодіяти з людиною в таких масштабах, які ще недавно були характерні лише для людських інститутів.

У результаті технологічна дискусія поступово виходить за межі питання про те, що вміє машина, і переходить до питання про те, яку структуру відносин між людиною, інформацією, інститутами та навколишнім світом вона формує.

Саме тут організатори конференції вбачають продовження філософської спадщини Гайдеггера. Якщо філософ XX століття ставив питання про те, яким чином технологія розкриває світ, то сучасний етап розвитку техніки змушує запитувати вже про те, хто і яким чином формує саму архітектуру світу.

Конференція «ПІСЛЯ ГАЙДЕГГЕРА: Від технології до архітектури світу» відбудеться в онлайн-форматі 26–29 серпня 2026 року. Її організатори запрошують до участі філософів, істориків науки, фахівців із штучного інтелекту та когнітивних наук, системної теорії та кібернетики, психологів, антропологів, археологів, архітекторів, теоретиків дизайну та дослідників організаційних систем.