дело Олега Мальцева – СУСПІЛЬНИЙ ПРИБІЙ

Чергове засідання у справі Олега Мальцева завершилося без розгляду доказів

Данил Захарчук — Fri, 06 Jun 2025 10:59:34 +0000

4 червня 2025 року у Приморському районному суді Одеси відбулося чергове засідання у гучній кримінальній справі вченого Олега Мальцева. Очікувалося, що суд нарешті перейде до вивчення доказів, однак цього не сталося. Засідання обмежилося розглядом питання про продовження запобіжного заходу для обвинувачених, яких залишили під вартою ще на два місяці, хоча потреба в розгляді цього клопотання виникне лише через два тижні — термін дії попереднього заходу ще не сплив.

Таким чином, замість того, щоб розпочати дослідження доказів, дати оцінку обґрунтованості обвинувачення, суд обмежився продовженням запобіжного заходу, залишивши всіх під вартою без застави, не перейшовши до дослідження доказів, і закрив засідання.

Захист вважає такі дії навмисним затягуванням процесу та процесуальною “диверсією” За словами адвоката Олександра Бабікова, прокурор Руслан Войтов «зловживає процесуальними повноваженнями», а суд «підмінює розгляд справи по суті другорядними питаннями».

Крім того, в залі суду стався конфлікт між прокурором і адвокатами. Прокурор дозволяв собі особисті випади, ігнорував етичні норми, а також порушував право іноземного підзахисного (Німеччина) на переклад процесуальних документів його рідною мовою.

Наступне засідання призначене на липень. Проте, за словами захисту, жодних гарантій, що воно буде ефективним, наразі немає.

Детальніше про перебіг засідання, конфлікт у суді та позицію захисту — в інтерв’ю з адвокатом Олександром Бабіковим

Процесуальні “диверсії” в залі суду. Інтерв’ю з адвокатом Олександром Бабіковим у справі Олега Мальцева

Ще у грудні 2024 року на міжнародній платформі change.org була опублікована петиція Demand Justice: Suspicion of Malicious Prosecution in Dr. Maltsev Case на підтримку вченого. Вона швидко набрала підписи з різних країн і стала одним із перших сигналів про масштаб проблеми, яка вийшла далеко за межі української юрисдикції.

Бельгійська правозахисна організація Human Rights Without Frontiers заявила, що кримінальне переслідування Олега Мальцева є незаконним і має ознаки фабрикації. У свою чергу, французька правозахисна організація Coordination des Associations et des Particuliers pour la Liberté de Conscience (CAP/Liberté de Conscience) під час виступу на сесії ООН вказала на особисту зацікавленість і мотив помсти з боку офіцера Департаменту військової контррозвідки СБУ Євгена Волошенюка, який проводив слідчі дії у справі. Саме цей співробітник, за словами міжнародних експертів, координував процес, який містить ознаки фабрикації доказів.

HRC 58 Oral Statement Item 9 Human Rights Ukraine

Як в Україні прослуховують адвокатів, або полювання за «червоним телефоном» Ольги Панченко

Андрей Выгодский — Sun, 01 Jun 2025 21:43:34 +0000

Кримінальна справа проти вченого Олега Мальцева дедалі більше нагадує не слідство, а інсценізовану виставу з підробленим сценарієм. Один із найбільш кричущих епізодів — незаконне прослуховування його адвоката.

За наявною інформацією, оперативний працівник військової контррозвідки СБУ Євген Волошенюк склав рапорт із переліком телефонних номерів, які, за його твердженням, нібито використовував Олег Мальцев. У цьому списку «випадково» опинився і номер його адвоката — Ольги Панченко, з якою Мальцева пов’язує понад десятирічна професійна співпраця (цей факт є загальновідомим).

У результаті протягом шести місяців, під виглядом «оперативного контролю» за Олегом Мальцевим, здійснювалося прослуховування телефонних розмов його адвоката Ольги Панченко, відстежувалися її переміщення, а також здійснювалися спроби злому її месенджерів.

Хронологія подій. Як прослуховували адвоката шість місяців

Факт незаконного прослуховування адвоката Ольги Панченко став публічним 27 травня 2025 року, коли її захисник адвокат Олександр Бабіков опублікував заяву на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook. За його словами, під час ознайомлення з матеріалами справи після зняття грифу секретності з рішень Одеського апеляційного суду про проведення негласних заходів було встановлено, що співробітники правоохоронних органів підробили документи, вказавши номер офіційного мобільного телефону адвоката Ольги Панченко, внесений до Єдиного реєстру адвокатів України, як номер, нібито належний її клієнту — вченому Олегу Мальцеву.

Ініціатором операції виступив оперативний співробітник військової контррозвідки СБУ Євген Волошенюк. Саме він підготував рапорт, у якому зазначив телефонні номери, якими нібито користується Олег Мальцев. До цього переліку навмисно було включено й номер адвоката Ольги Панченко.

Як пояснюють юристи, такий маневр дозволив обійти юридичні обмеження, створивши на папері ілюзію, що йдеться не про адвоката, а про фігуранта кримінального провадження.

На папері створювалася ілюзія, що мова йде про фігуранта справи, а не про його захисника.

На підставі цього сфальсифікованого рапорту прокуратура, не здійснивши належної перевірки, ініціювала клопотання про проведення негласних слідчих дій. Ані слідчий, ані прокурори не виконали обов’язку перевірити, кому фактично належить вказаний номер. Суд, керуючись поданими матеріалами, ухвалив рішення про дозвіл на проведення таких заходів.

Унаслідок цього, без жодної верифікації персональних даних, номер адвоката Ольги Панченко був поставлений на оперативний контроль.

Рапорт ліпиться, дозвіл підписується, адвокат прослуховується

Те, як співробітник контррозвідки організував прослуховування адвоката Ольги Панченко, показує, наскільки легко механізм закону може бути вивернутий навиворіт.

Ключовим елементом схеми став рапорт Волошенюка. Саме цей документ запускає весь процес. Наступним етапом виступає прокуратура: отримавши рапорт, прокурори оформлюють процесуальне клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Суд, розглядаючи подані документи, надає дозвіл на прослуховування, не знаючи, що один із вказаних номерів належить адвокату підозрюваного. За відсутності будь-яких уточнень з боку слідства і прокуратури, суд фактично вводиться в оману.

У результаті, санкціонується втручання в адвокатську діяльність, що прямо суперечить як кримінальному процесуальному законодавству, так і гарантіям професійної недоторканності адвоката.

При цьому, як зазначив адвокат Бабіков, «сам спосіб підробки документів і організації прослуховування викликає серйозні побоювання щодо розумової повноцінності осіб, які це робили. Єдиним виправданням цього може бути їхня повна безстрашність понести покарання за порушення закону».

«При надходженні рішення суду, в якому вказується, що прослуховується телефон чоловіка, достатньо кількох дзвінків на цей номер, щоб визначити, що ним користується жінка. Ще пари дзвінків достатньо для людини, яка має зачатки інтелекту, щоб визначити, що цим номером користується адвокат. Але вивчені документи показують, що протягом півроку ні оперативний співробітник, який слухав телефонні розмови Ольги, ні оперативно-технічні співробітники, які супроводжували цей процес, ні, звісно ж, слідчий і прокурор не змогли відрізнити жіночий голос від чоловічого і не впізнали в ньому голосу Ольги, яка неодноразово брала участь у слідчих та інших діях, які вони проводили.» — наголосив Бабіков.

Щодо відповідальності осіб, причетних до незаконного прослуховування адвоката, було подано офіційну заяву про вчинення кримінального правопорушення до Офісу Генерального прокурора України та Державного бюро розслідувань.

Наявність службових повноважень не звільняє прокурора, слідчого чи оперативного працівника від обов’язку дотримання вимог законодавства. Навпаки, під час ухвалення рішень, які безпосередньо стосуються гарантій адвокатської таємниці, правова відповідальність таких осіб має бути посиленою.

Судова практика Європейського суду з прав людини підтверджує: приховування в ході санкціонування негласних слідчих дій інформації про статус особи, яка є об’єктом втручання, зокрема, якщо йдеться про адвоката, розцінюється як істотне порушення права на справедливий судовий розгляд і підлягає правовій оцінці.

До чого тут «червоний телефон»?

У вересні 2024 року, під час проведення обшуку в Олега Мальцева, після якого його було затримано, також було вилучено телефон «у чохлі червоного кольору» його адвоката Ольги Панченко, яка брала участь в обшуку як адвокатка Мальцева і представляла його інтереси під час цієї процесуальної дії.

Попри це, слідчий суддя без жодних застережень наклав арешт на засіб зв’язку адвоката, хоча з матеріалів протоколу обшуку та письмових зауважень до нього було чітко зрозуміло, кому належав цей телефон. Ба більше, під час судового засідання адвокатка Панченко неодноразово заявляла, що мобільний пристрій є її особистою річчю.

Згодом Одеський апеляційний суд цей арешт скасував і зобов’язав слідчого повернути телефон захиснику у справі, бо таких юридичних нонсенсів Україна ще не бачила.

Втім, через сім місяців, 15 квітня 2025 року, під час обшуку вже у помешканні самої Ольги Панченко той самий слідчий знову вилучає той самий мобільний телефон у червоному чохлі, але вже у статусі речового доказу у справі, де вона виступає підозрюваною.

Мимоволі виникає запитання: що за дивне полювання на телефон захисника?

Як пояснили нам юристи, у рішенні апеляційного суду про прослуховування зазначається не лише номер телефону, а й його унікальний ідентифікатор — IMEI-код. Таким чином, вилучаючи телефон адвоката Ольги Панченко ще у вересні 2024 року, хтось, цілком ймовірно, хотів «замести сліди», проте не врахував можливості ухвалення апеляційним судом рішення про повернення телефону власниці. Але цю помилку слідство невдовзі виправило, провівши обшук у Ольги Панченко 15 квітня 2025 року і затримавши її у справі, де вона здійснює захист одразу п’яти осіб.

Що саме порушено? Юридична кваліфікація

Коли об’єктом негласного контролю стає адвокат, такі дії не можуть розглядатися як приватний чи технічний інцидент. Йдеться про пряме порушення фундаментальних прав і гарантій, які забезпечують легітимність будь-якого кримінального провадження.

Адвокатська таємниця не є привілеєм юриста і не належить до сфери його особистої безпеки. Це гарантія, адресована насамперед довірителю. Саме тому держава, усвідомлюючи критичне значення цього зв’язку, законодавчо захищає всі форми комунікації між адвокатом і довірителем, незалежно від того, йдеться про усні розмови, письмове листування, електронну передачу даних чи обговорення правової позиції. За відсутності належного рівня захищеності адвокат не може ефективно виконувати свою функцію, а обвинувачений розраховувати на повноцінний захист.

В українському правовому полі інститут адвокатської таємниці захищений одразу на кількох рівнях. Конституція України (статті 31 і 59) закріплює право кожного на правову допомогу і недоторканність приватної кореспонденції та телефонних розмов. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо забороняє втручання у професійну діяльність адвоката, включно з доступом до інформації, що становить адвокатську таємницю.

Дуже важливим орієнтиром у цьому контексті є рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2025 року у справі «Денисюк та інші проти України». У ньому Суд однозначно встановив: якщо держава хоче прослуховувати будь-кого з адвокатів, вона зобов’язана дотримуватися суворих критеріїв, щоб не порушити принцип адвокатської таємниці.

Один із таких критеріїв полягає у належному дотриманні процедури санкціонування негласних слідчих дій. Зокрема, суд зобов’язаний перевірити та виключити існування чинників, що можуть свідчити про здійснення таємного спостереження (прослуховування) свавільно, неправомірно або без належного та ретельного розгляду. Тобто суд має бути повністю обізнаний, що йдеться про адвоката, і окремо це врахувати під час ухвалення рішення.

Однак, у випадку з прослуховуванням телефону Ольги Панченко, все було розіграно так, що ніхто нібито не був у курсі, що прослуховуваний телефон належить адвокату. Весь процес організовано таким чином, щоб приховати від суду справжній статус абонента. Тобто фактичне прослуховування здійснювалося без відома суду про те, що об’єктом є захисник у справі.

Прослуховування адвокатів стає буденною практикою?

Випадок прослуховування адвоката Ольги Панченко не є унікальним. Подібні інциденти фіксувалися й продовжують фіксуватися в контексті резонансних справ, де захист представляв інтереси або політично незручних обвинувачуваних, або осіб, щодо яких велися комплексні оперативно-розшукові заходи. Зокрема, у справах, пов’язаних із розслідуваннями НАБУ і СБУ, адвокати неодноразово заявляли про спроби тиску і прослуховування. Зокрема, у справах, пов’язаних із розслідуваннями НАБУ та СБУ, адвокати неодноразово заявляли про тиск та негласне прослуховування.

Справа ж Ольги Панченко вкотре порушує питання про законність методів, які використовують правоохоронні органи для отримання доказів. Професія адвоката, яка за своєю природою має бути процесуально захищеною, дедалі частіше стає об’єктом прихованого нагляду.

Особливо показовим є те, що все це відбувається на тлі активного обговорення Європейської конвенції із захисту прав адвокатів, яку Україна досі не підписала. Попри те, що українські представники брали безпосередню участь у підготовці тексту цього міжнародного договору, його ратифікація Україною ще не відбулася.

Між тим, саме в подібних випадках, коли під питання ставиться недоторканність адвокатської діяльності, стає очевидно, наскільки українська адвокатура потребує чітких, міжнародно визнаних захисних механізмів. Конвенція могла б стати правовим підґрунтям, яке зміцнює статус адвоката та запроваджує додаткові гарантії його незалежності та професійної недоторканності.

Суд в Одесі відмовив прокуратурі в доступі до особистих пристроїв адвокатки Ольги Панченко

Данил Захарчук — Fri, 23 May 2025 19:47:23 +0000

23 травня 2025 року в Пересипському районному суді міста Одеси відбулося судове засідання у межах кримінального провадження щодо адвокатки Ольги Вікторівни Панченко. На розгляд було винесено клопотання керівника Одеської обласної прокуратури про надання тимчасового доступу до мобільного телефону та ноутбука адвоката, а також, за словами самої Панченко, до вмісту її електронної пошти та месенджерів.

Про проведення засідання було повідомлено Раду адвокатів Одеської області. Від її імені в суді взяв участь Євгеній Олександрович Іванченко — член Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності. Після надання йому слова судом, Іванченко висловив заперечення проти задоволення клопотання прокуратури, посилаючись на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У підсумку суд відмовив у задоволенні клопотання.

Адвокат Іванченко так прокоментував: “Відверто кажучи, особисто я сумнівався, що суд ухвалить саме таке рішення. Але суд дуже виважено підійшов до ситуації й виніс абсолютно законне, чесне та зважене рішення. Я вважаю, що це — перемога не лише у справі Ольги Панченко, а й перемога для кожного адвоката. Адже якби подібні клопотання задовольнялися судами, то слідчі спрямовували б їх у величезній кількості — щодня, системно, без належного обґрунтування.”

На своїй публічній сторінці адвокатка Ольга Панченко надала детальніший коментар до ситуації, зазначивши:

«Сторона обвинувачення декілька разів заявила слідчому судді, що їй потрібен доступ до інформації у вилучених в мене мобільних телефонах, ноутбуці, а також доступ до всіх моїх месенджерів, електронних пошт для того, щоб, увага, знайти докази моєї вини у вчиненні вже інкримінованого правопорушення та докази можливого вчинення мною інших злочинів».

У своєму дописі Панченко також звертає увагу на те, як на її думку, порушується презумпція невинуватості:

«Якщо я не помиляюсь, то під час досудового розслідування слідство здобуває докази як вини, так і невинуватості особи та здійснює їх оцінку в сукупності, внаслідок чого приймає процесуальне рішення. Однак, ці положення закону, як виявилось, на мене не розповсюджуються — я маю бути винною в будь-якому випадку і вже неважливо в чому».

Контекст і значення рішення

Розгляд клопотань про доступ до електронних носіїв адвокатів — питання не лише слідчої доцільності, але й захисту професійної таємниці, гарантованої законодавством. За законом, втручання в адвокатську діяльність має здійснюватися з дотриманням спеціальних процедур, які враховують особливий статус адвоката.

Рішення суду про відмову задовольнити клопотання прокуратури фактично стало підтвердженням необхідності дотримання таких процедур. Воно також відображає наявність судового контролю за діями сторони обвинувачення, особливо коли йдеться про потенційно чутливу інформацію.

Участь представника Ради адвокатів у засіданні, як і активна позиція адвокатської спільноти в цілому, свідчать про намір фахової спільноти відстоювати свої права у правовий спосіб. І хоча сама справа ще не завершена, інцидент із запитом на доступ до особистих пристроїв адвокатки вже привернув увагу до ширшої проблеми: балансування між повноваженнями правоохоронних органів та гарантіями незалежності адвокатської професії.

Фото: Рада адвокатів Одеської області

Читайте нас в Телеграм и в Facebook

Представник академічної спільноти Будапешта виступив із заявою щодо затримання Олега Мальцева

Ніна Крамаренко — Sun, 18 May 2025 15:45:16 +0000

Український суд продовжує отримувати звернення від міжнародних представників наукової та інтелектуальної спільноти щодо справи доктора Олега Мальцева, який перебуває під арештом з осені 2024 року. У більшості звернень акцент зроблено на необхідності гарантування об’єктивного і справедливого судового розгляду. Як і раніше, редакція уважно стежить за розвитком цієї справи та публікує всі офіційні звернення, що надходять на адресу української судової системи.

Сьогодні на черзі звернення доктора Адама Ловаса, дослідника із Будапешта.

Філософ, автор численних праць з політичної філософії та етики, доктор Ловас оприлюднив наступну заяву:

«Мене звуть доктор Адам Ловас. Я постдокторський дослідник у галузі етики та політичної філософії. Хоча особисто я з доктором Олегом Мальцевим не знайомий, мені доводилося публікуватися в кількох його наукових виданнях, зокрема в журналі Baudrillard Now. З глибокою повагою я ставлюся до тієї інтелектуальної роботи, яку він і його колеги виконують.

Я вважаю, що він далекоглядний мислитель, який виконав дуже важливу роботу в галузі соціальних і гуманітарних наук. Тому я з величезною повагою ставлюся до роботи, яку він і його колеги виконують, і вважаю, що це дуже важлива робота. Саме тому мені важко було без стурбованості сприйняти новини про його нинішні юридичні труднощі.
Я не хотів би висловлюватися по суті звинувачень, але сам характер судового розгляду викликає серйозні питання. Я щиро сподіваюся, що українська судова система ухвалить справедливий вирок у цій справі, і доктор Мальцев зможе продовжити свою роботу без зайвого політичного втручання, тому що наука має бути автономною.
Автономія науки від політики має бути основоположною цінністю будь-якої ліберальної демократії. Тому для демократії, я думаю, свобода слова має фундаментальне значення.

Тому я хочу висловити щиру надію на те, що цих фундаментальних цінностей, які є важливими для всіх науковців світу, буде дотримано і в цьому випадку».

Звернення доктора Ловаса є черговим свідченням того, що справа доктора Олега Мальцева привертає увагу представників міжнародної академічної спільноти. Сьогодні ця заява угорського вченого доповнила низку інших звернень, адресованих українському суду: від правозахисників, науковців та дослідників з Європи, США та Ізраїлю.

Джерело

Оригінал відео звернення англійською мовою за посиланням

Олег Мальцев, український вчений та організатор науки, понад півроку перебуває під вартою в Одесі. Його арешт ініціював співробітник ДВКР СБУ Євген Волошенюк через особисту помсту. За офіційною версією Олег Мальцев підозрюється в організації незаконного воєнізованого формування. На практиці — жодного факту, що підтверджує це, слідство не надало. Натомість фігурує фрагмент відео, записане під час наради, вирване з контексту та перетворене на інструмент кримінального переслідування.

У листопаді 2024 року бельгійська правозахисна організація Human Rights Without Frontiers охарактеризувала справу Мальцева як сфабриковану. Наприкінці березня 2025 року французька організація Coordination des Associations et des Particuliers pour la Liberté de Conscience поінформувала під час сесії ООН у Женеві, що у справі наявні ознаки фабрикації, а затримання має риси репресивного переслідування.

Читайте більше матеріалів у справі Олега Мальцева:

До Офісу Президента надіслано звернення щодо справи вченого Олега Мальцева

Ніна Крамаренко — Sat, 17 May 2025 17:12:50 +0000

17 травня 2025 року до Офісу Президента України було офіційно надіслано звернення, що стосується сфабрикованої справи проти вченого Олега Мальцева.

Знаковим є те, що відправлення звернення співпало з Днем науки в Україні. Ця символічна паралель підкреслює парадокс ситуації: у день, коли країна відзначає внесок науковців у розвиток держави, один один з її представників на міжнародному рівні перебуває в себе на батьківщині за ґратами за звинуваченням, яке міжнародна правозахисна спільнота вважає сфальсифікованим.

Як повідомляє Європейська академія наук України, під зверненням до Президента Володимира Зеленського підписались представники з України, Ізраїлю, Грузії, Великої Британії, Норвегії, Іспанії, Австрії, Угорщини, Туреччини, Сполучених Штатів Америки та Франції. Серед підписантів як науковці, правозахисники, публіцисти, громадські діячі так і звичайні громадяни, які не залишились осторонь.

Це звернення стало черговим етапом міжнародної підтримки науковця. Раніше до українського суду були публічно звернені виступи на захист Олега Мальцева з боку видатних представників світової академічної спільноти. Серед них — лауреат міжнародних премій Алекс Мейзі (Велика Британія), філософ і редактор французького наукового журналу “Dogma” Люсьєн Улахбіб, американський викладач і автор праць з політичної філософії доктор Марко Андреаккіо, незалежний дослідник Георгій Вачнадзе (Грузія), колишній радник Міністерства юстиції США, доктор Джеймс О. Фінкенауер та інші.

Таким чином, звернення, яке надійшло до Офісу Президента у День науки, стало ще одним штрихом до історії, що давно вийшла за межі кримінального провадження. Ініціатива, що об’єднала представників з одинадцяти країн, вкотре засвідчила: справа Мальцева продовжує викликати резонанс не лише серед колег, а й у ширшому громадському й правозахисному середовищі.

Чи матиме цей документ практичне продовження, покаже час. Але сам факт його появи в таку дату і в такому контексті навряд чи можна вважати випадковим.

Нижче наводимо повний текст звернення, надісланого до Президента України:

Шановний пане Президенте!

Звертаємось до Вас як до гаранта Конституції України, яка гарантує будь-якій людині право на життя.

Ми – вчені з Європи, США, інших країн світу, а також небайдужі громадяни вкрай стурбовані тим, що добре відомий, визнаний український вчений єврейського походження доктор Олег Мальцев вже понад 6 місяців перебуває під вартою в Одеському слідчому ізоляторі без права внесення застави.

За останні 10 років доктор Мальцев зробив значний внесок у популяризацію української науки та України за кордоном, зокрема у США та Європі. Ним було створено Європейську академію наук України, яка об’єднала понад 200 вчених із різних країн світу, а діяльність академії значно підвищила авторитет української науки в усьому світі. Як істинний патріот України в нелегкий для неї час він надав підтримку українським вченим, продовжив діяльність Європейської академії наук України, чим викликав безмежну повагу до стійкості українських вчених в усьому світі.

28.03.2025 року на 58-й сесії Організації Об’єднаних Націй французькою правозахисною організацією «Coordination des Associations et des Particuliers pour la Liberté de Conscience» (CAP/Liberté de Conscience) та бельгійською правозахисною організацією «Human Rights Without Frontiers» було заявлено, що кримінальна справа відносно Олега Мальцева є замовною. Окрім Олега Мальцева під вартою також перебувають 5 його колег-науковців, німецький журналіст. Цих людей схиляють до надання неправдивих свідчень проти доктора Мальцева в обмін на свободу. Кримінальне переслідування щодо доктора Мальцева також супроводжується безпрецедентним інформаційним цькуванням в мережі Інтернет.

На даний момент часу справу проти Олега Мальцева розглядає Приморський районний суд м. Одеса. Ми щиро хочемо вірити в те, що суд ухвалить законне, неупереджене й обгрунтоване рішення.

Однак, доктор Мальцев страждає на кілька важких хронічних захворювань і продовження утримання його в СІЗО рівносильне його вбивству. Його смерть в українській в’язниці позбавить його можливості захищати себе від звинувачень, відновити своє добре ім’я, а також вкрай негативно позначиться на міжнародному іміджі України.

Ми просимо Вас в межах Ваших повноважень як гаранта Конституції звернути увагу на цю ситуацію.

Дане звернення англійською та українською мовами ми передаємо через адвокатів Олега Мальцева. У зверненні також вказані наші контакти, ми готові відповісти на будь-які запитання.

Незручна правда: що насправді розкриває справа Олега Мальцева і арешт його адвокатки Ольги Панченко

Данил Захарчук — Fri, 02 May 2025 18:02:04 +0000

Арешт адвокатки Ольги Панченко та обставини справи її підзахисного — науковця Олега Мальцева — стали гучним сигналом про глибоку кризу у сфері правосуддя в Україні. Ці події викликали широкий резонанс, оголивши проблеми тиску на адвокатів, порушень прав людини, маніпуляцій зі сторони слідства та повного ігнорування принципів об’єктивності та законності. Ми звернулися до адвоката Олександра Бабікова, щоб почути фахову думку щодо цього резонансного провадження, з якого видно системну загрозу для всієї адвокатури. У фокусі — безпрецедентні процесуальні порушення, залякування захисників і спроби перетворити правосуддя на інструмент репресій.

Адвокат Олександр Бабіков – партнер адвокатського об’єднання «DEFENSORES»

Затримання адвоката Ольги Панченко стало певним каталізатором, що привернув увагу суспільства до питань справедливості судочинства, можливості захистити свої права у кримінальному провадженні, місця адвокатів у системи правосуддя.

Як слушно зауважив ЄСПЛ у справі «Намазов проти Азербайджану», «Особливий статус адвокатів надає їм центральне місце в здійсненні правосуддя як посередникам між громадськістю та судами». У цьому ж рішенні Суд акцентував увагу також на те, що «професійні асоціації адвокатів відіграють фундаментальну роль у забезпеченні захисту прав людини і тому повинні мати можливість діяти незалежно, а повага до колег по професії та саморегуляція юридичної професії мають першочергове значення.».

Чи здатне судочинство бути справедливим, якщо висловлювати свою позицію та міркування зможуть лише прокурори? Чи зможе суд встановити об’єктивно обставини справи, якщо роль захисника буде пасивною, і останній насамперед буде піклуватися про власну безпеку та благополуччя?

Відповіді очевидні. Проте, щоразу сторона обвинувачення: прокурори, слідчі, детективи та оперативні підрозділи, намагаючись досягнути своєї мети тиснуть на суди, а останнім часом все більше і на адвокатів.

Чи є сенс тиснути на суд, схиляючи суддю ухвалити певне рішення, обґрунтовуючи своє прохання у позапроцесуальний спосіб, натякаючи на необхідність притримуватись «державницької позиції», використовувати натяки та погрози наслідків, якщо бажане рішення не буде прийнято, у справах, де розслідування проведено законно, повно і об’єктивно? І на це питання відповідь очевидна.

Справа Ольги Панченко яскраво продемонструвала, як правоохоронні органи використовуючи слабкість прокурорського нагляду та судового контролю, маючи на руках «слабку» справу, намагаються здобути свою «перемогу» за будь-яку ціну. Як здійснюється маніпуляція доказами та суспільною думкою, «клеються ярлики» на тих, хто насмілився відстояти свою думку, боротися за справедливість, для себе, клієнтів, колег.

Складно сказати, що стало основною причиною арешту клієнта Ольги – Олега Мальцева, його майнові статки, помста чи банальне бажання одержати нагороду та просування по службі. Але маніпуляції, підміна інформації супроводжували цю справу з самого початку.

Військова контррозвідка і група цивільних. І перше з чого почала військова розвідка – перевіряти наскільки законно Олег Мальцев одержав дипломи про освіту та свідоцтво адвоката. В місті Одеса, де питання національної безпеки внаслідок географічного розташування надзвичайно важливі. Чи встановлено зв’язок однодумців Олега Мальцев з представниками спецслужб чи інших державних органів рф? Також ні. Але науковці, та взагалі інтелігентні люди найбільш вразлива група. І хоча на перший погляд здається, що сенсу у цьому розслідуванні було небагато, зазвичай найлегше «нейтралізувати» або створену власноруч «злочинну» групу, або імітувати таке викриття.

Оперативний підрозділ «виявив», як зазначено в повідомленні про вчинення злочину «групу осіб з 23 чоловік, переважна більшість з яких громадяни рф». Цю ж інформацію розміщено і на офіційних ресурсах правоохоронних органів які прозвітували майже про «нейтралізацію осередка фсб». Насправді, переважно це були громадяни України, а також рф, США, Кригизстану, Білорусі, ФРН, які не мали жодного відношення до рф чи її структур.

Проте, через різні «зливні бачки» почали формувати думку про «російський слід». Спочатку в процесуальних документах зазначалось, що група «озброєна», але коли з’ясували, що вся зброя офіційно придбана на підставі дозволів, є легальною мисливською або спортивною, плавно «перекваліфікували» з «озброєної» на «воєнізовану». А «воєнізованою» визнали на підставі того, що дехто з них у застосунку «Дія» проходив курс надання першочергової медичної допомоги, а під час спілкування використовували слоган «так точно».

У справі Олега Мальцева я виділив би два найгірших моменти, як діагноз системи кримінального судочинства:

1. Слідство проведено оперативним підрозділом, оскільки понад 90% процесуальних документів складено оперативним працівником, а не слідчим чи прокурором. В оперативному підрозділі проведення слідчих дій доручалось виключно тому оперативнику, який і «виявив» злочин, який зміг поєднати в своїй особі ролі «заявника» та «слідчого». Функції слідчого, прокурора звелись до ролі статистів, а судовий контроль – до узаконення рішення, прийнятого оперативним підрозділом.

2. «Взяття в полон» для укладання угоди. Правоохоронні органи багато писали про «суспільну небезпечність» виявленої ними «воєнізованої організації» Олега Мальцева, про те, що її учасники, самотужки, в кількості до 2 десятків, без будь-якого військового досвіду намагалися захопити ціле місто – Одесу, на що не зважилась кількатисячне угрупування військ рф.

Але, чому з такої «небезпечності» групи, ті, хто погодився визнати себе винуватим, за згодою прокурора та суду «отримали» покарання у вигляді умовного строку з мінімальним випробуванням, або штраф, еквівалентний менше 1,5 тисяч доларів США? Надали вони «надзвичайно важливі свідчення та докази»? Ні. Сприяли у інший спосіб органам правопорядку? Також ні.

Видається «формула успіху» полягає в іншому. Особа тримається під вартою без визначення застави доти, доки не визнає свою вину. Не важливо у чому. Визнаєш вину, укладаєш угоду, одержуєш мінімальне покарання. Але вже позбавлений можливості вимагати правди та компенсації за незаконне затримання, бо визнав що вчинив злочин. Не згоден на таку «делікатну пропозицію» з боку правоохоронців – гний без застави доки або не сконаєш, або не погодишся визнати себе винуватим.

І це друга найскладніша проблема угод у кримінальному судочинстві. Адже поява з початком війни такого «інструменту» як «безальтернативне тримання під вартою» надає можливість утримувати в СІЗО особу роками. Головне «написати правильно» підозру та кваліфікувати за «потрібною» статтею КК.

І саме привернення уваги суду та спільноти до таких зловживань у цій справі спричинило реакцію правоохоронців, що призвела до затримання Ольги Панченко. З одного боку «реалізувати» погрозу, яку висловлювали раніше, а з іншого, «натякнути» іншим адвокатам на те, що необхідно «більш виважено» підходити до захисту своїх клієнтів.

Збільшення кількості обшуків у адвокатів, порушення щодо них кримінальних проваджень лише за фактом надання консультацій, що вказують на порушення прав особи та законів, погрози, а вже й фактичне взяття під варту виключно за правову позицію, вочевидь вказує на істотні проблеми у всій системі правосуддя, її руйнації, нездатності забезпечити суспільству справедливість.

Від редакції: 25 квітня 2025 Апеляційний суд змінив запобіжний захід для Ольги Панченко та відпустив її під заставу. Але це лише початок боротьби.

Читайте більше матеріалів у справі Олега Мальцева:

Французький вчений Люсьєн Улабіб закликав український суд справедливо розглянути справу науковця Олега Мальцева

Данил Захарчук — Thu, 01 May 2025 10:34:19 +0000

Після того як в Україні розгорілась справа навколо науковця Олега Мальцева, з різних країн почали надходити публічні звернення до українського правосуддя. Вчені, дослідники, філософи та викладачі — кожен по-своєму, але всі з однією думкою: ця справа заслуговує на чесний, уважний і неупереджений розгляд.

Одним із таких голосів став Dr. Люсьєн-Самір Улабіб (Lucien-Samir Oulahbib) — французький викладач і редактор авторитетного філософського журналу Dogma. У своєму зверненні до українського суду він ділиться особистим досвідом співпраці з Мальцевим, називає його роботу винятковою та просить не допустити, щоб оригінальний науковий підхід було спотворено чи неправильно витлумачено.

“Доброго ранку. Мене звуть Люсьєн-Самір Улабіб. Я викладач і письменник, що мешкає у Франції. Основна сфера моєї діяльності — редагування та видання відомого паризького журналу «Dogma», який був заснований у співпраці з Энжел Кремер-Марієтті (Angèle Kremer-Marietti), знаною французькою філософинею та дослідницею філософії Ніцше.

Кілька років тому я дізнався, що Олег Мальцев знайомий із філософською спадщиною Жана Бодрійяра та глибоко її цінує. Будучи сам учнем Бодрійяра, я був вражений тим, наскільки глибоко Олег опанував його думку. Згодом ми неодноразово обговорювали ці ідеї, і, врешті, стали співавторами книги про Бодрійяра, в якій наші дискусії досягли значної інтелектуальної глибини.

Олег також міркував про світ кримінології — про природу злочинності в сучасному світі, про дух злочину та про те, яким чином у межах індустріальної цивілізації можлива поява злочинця. Було надзвичайно цікаво спостерігати за його роздумами та осмислювати їх. Особливо вразив його метод: він здійснює польові дослідження, безпосередньо працюючи з людьми та середовищем, не обмежуючись виключно теоретичними чи академічними рамками. Такий емпіричний підхід має велику цінність для соціології, адже дозволяє поєднати абстрактну теорію з конкретною життєвою реальністю.

Особливо важливо, що Олег усвідомлює необхідність збереження дослідницької нейтральності. Неможливо просто прийти в поле як соціолог чи психолог — слід уникати формальних ролей і ярликів, аби не викликати упередженості. Він проводить інтерв’ю як звичайна людина, дозволяючи співрозмовникам висловлюватися щиро та невимушено.

Саме тому, Ваша честь, я з усією серйозністю закликаю вас уважно поставитися до аналізу праць Олега Мальцева. Його внесок є справді унікальним: він поєднує в собі як теоретика, так і практика — а це рідкісне й надзвичайно цінне поєднання в межах соціальних наук. Його дослідження дозволяють глибше зрозуміти сучасну людську психіку та умови буття нашого суспільства.

Мені прикро дізнаватися, що його роботу було частково або повністю неправильно витлумачено. Його методологія є справді оригінальною, а її значущість — безперечною. Тож я щиро та з великою повагою прошу вас розглянути справу цього видатного науковця з глибоким розумінням, уважністю й неупередженістю.

Щиро дякую вам, Ваша честь.”

Джерело

Оригінал відео звернення англійською мовою за посиланням

Читайте більше матеріалів у справі Олега Мальцева:

Звернення до українського суду проф. Джерома Крейса (Нью-Йорк)

Данил Захарчук — Sun, 27 Apr 2025 12:31:03 +0000

Як повідомляє науково-популярний журнал “Граніт Науки” (Латвія), “у зв’язку з незаконним арештом українського вченого Dr. Олега Мальцева в Одесі та його утриманням уже понад сім місяців у слідчому ізоляторі, міжнародна спільнота вважає за необхідне звернутися до судової системи України”.

Професор Джером Крейс — емерит-професор Бруклінського коледжу Міського університету Нью-Йорка та Президент Європейської академії наук України — у своєму виступі звертається до суду із закликом до справедливого, об’єктивного та неупередженого розгляду справи Олега Мальцева, ґрунтуючись на багаторічному знайомстві з його професійною та моральною репутацією.

Мене звуть Джером Крейс. Я є емерит-професором Бруклінського коледжу Міського університету Нью-Йорка, а також почесним професором Мюррея Коппельмана цього університету. Крім того, я є співзасновником Академії гуманітарних і соціальних наук Університету Нью-Йорка та Президентом Європейської академії наук України. Саме завдяки останній із зазначених організацій мені пощастило познайомитися, хоча й дистанційно, з Dr. Олегом Мальцевим та його науковою діяльністю. Моє співробітництво з Академією розпочалося п’ять років тому, у 2020 році, а у 2021 році я був обраний її Президентом.

Протягом років роботи, в процесі перекладу праць Dr. Мальцева, численних бесід, інтерв’ю та наукових дискусій із ним, я мав можливість глибоко ознайомитися як із його науковими поглядами, так і з особистими якостями. На підставі багаторічної взаємодії можу з упевненістю стверджувати, що Dr. Мальцев є науковцем найвищого рівня. Він заслуговує на визначення “полімат”, оскільки успішно працює у різних галузях науки та культури — якість, що трапляється вкрай рідко.

Як людина, Dr. Мальцев виявляє виняткову відданість етичним принципам. Іноді його чесність навіть виходить за межі загальноприйнятих стандартів: він завжди відкрито та прямо висловлює свою думку, що, на мою думку, є характерною рисою істинного науковця.

Ситуація, що склалася нині, наскільки я можу судити, є результатом непорозуміння або перекручення фактів. Протягом усього часу нашого знайомства Dr. Мальцев послідовно висловлював принципову підтримку незалежності України та різку критику збройного вторгнення на її територію. Для мене це має особливе значення, оскільки мої предки по батьківській лінії походили з Карпатського регіону.

Ні в усних висловлюваннях, ні в письмових працях Dr. Мальцева я ніколи не зустрічав навіть найменших натяків на підтримку незаконного й ганебного вторгнення в Україну.

Я неодноразово висловлював Dr. Олегу Мальцеву свою повну підтримку й знову підтверджую її. Переконаний, що ретельний та об’єктивний аналіз усіх обставин призведе до його повного виправдання. Я довіряю українській судовій системі та вірю в її здатність забезпечити справедливий і неупереджений розгляд справи, попри складні зовнішні обставини.

Моє знайомство з науковою діяльністю Dr. Мальцева є глибоким і багаторічним. Я сподіваюся, що найближчим часом мені випаде нагода відвідати вільну і безпечну Україну та особисто зустрітися з колегами.

Додам, що, перебуваючи за межами України, я уважно стежив за розвитком цієї справи через різні платформи соціальних мереж і власні дослідження. На підставі зібраної інформації я впевнений, що правосуддя у цій справі буде здійснено належним чином, а мій шановний колега і друг Dr. Олег Мальцев буде виправданий.

Джерело
Оригінал відеозвернення англійською мовою за посиланням.

Ціна захисту: Ігор Федоренко про тиск на адвокатів і боротьбу за свободу Ольги Панченко

Данил Захарчук — Sat, 26 Apr 2025 16:26:05 +0000

Передмова

Справа адвоката Ольги Панченко викликало широкий суспільний резонанс у юридичній спільноті України. Її арешт, на думку багатьох колег, став тривожним сигналом не лише для захисту у межах конкретного кримінального провадження, а й для всієї системи правосуддя. Після того як апеляційний суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу, ситуація набула нового розвитку, але питання залишилися. Ми поспілкувалися з одним із адвокатів захисту — Ігорем Федоренком, партнером Адвокатського об’єднання «DEFENSORES», аби з’ясувати, що стоїть за цією гучною справою і чого очікувати далі

— Ігоре, що, на вашу думку, стало причиною саме зараз такої уваги правоохоронних органів до адвоката Панченко?

— Вважаю, що першопричиною стала активна позиція Ольги як захисника в резонансній справі. Її принципова поведінка, відмова від будь-яких «домовленостей» і готовність до відкритої боротьби за права своїх клієнтів, очевидно, стали незручними для певних сил. Але, звісно, це лише одна з причин. Інша — бажання чинити тиск на адвокатуру загалом, показати, що навіть захисник не застрахований від переслідування.

— Виступаючи як один із захисників Ольги Панченко у цій справі, поділіться своїми думками і враженнями після оголошення рішення апеляційного суду.

Сьогодні апеляційний суд міста Одеси виніс рішення про зміну запобіжного заходу щодо Ольги Панченко: замість тримання під вартою — застава у розмірі 64 000 гривень. Це рішення я сприймаю як крок у правильному напрямку.

З самого початку було очевидно, що арешт Ольги — це ніщо інше, як форма тиску на сторону захисту, на адвоката. Стаття, за якою їй було висунуто обвинувачення, не передбачає — навіть теоретично — можливості тримання під вартою як запобіжного заходу. Йдеться про ч. 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України. Частина друга статті 183 КПК України прямо встановлює обмеження на застосування тримання під вартою. За цією нормою, арешт можливий лише у виняткових випадках і виключно щодо осіб, підозрюваних або обвинувачених у скоєнні: тяжких або особливо тяжких злочинів.
Якщо ж інкриміноване діяння належить до категорії нетяжких злочинів (тобто карається позбавленням волі на строк не більше п’яти років або обмеженням волі), прокурор не має права клопотати про застосування тримання під вартою, а суд — задовольняти таке клопотання, крім випадків, коли особа фактично переховувалася, перешкоджала слідству до вирішення питання про брання запобіжного заходу, або отримала повторну підозру. Це — пряма та однозначна норма закону. Якщо ж заходи все ж застосовуються всупереч цим вимогам — йдеться про грубе порушення процесуальних гарантій та незаконне позбавлення волі.

Я щиро вдячний апеляційному суду за зважене, професійне рішення . Воно дозволило Ользі вийти на волю, але суд не пішов на визначення у своєму рішенні факту незаконності поміщення адвоката Панченко під варту судом першої інстанції. Закон прямо говорить: якщо людина не вчиняла тяжкого злочину, не має судимостей, не перебувала в розшуку і не ухилялася від слідства — тримання під вартою щодо неї застосовуватися не може. Тому для мене таке рішення апеляційного суду є компромісним між стороною захисту та обвинувачення.

Ольгу затримали та помістили під варту незаконно. І така ж незаконність має місце щодо інших учасників справи, її підзахисних. Серед них — молоді дівчата без судимостей, яких вже понад сім місяців утримують під вартою без будь-яких законних підстав. Це обурливо і неправомірно.

На жаль, сьогодні в Україні воєнний стан став своєрідним виправданням систематичних порушень закону. На судову систему чиниться тиск з боку правоохоронців. Звинувачення у співпраці з ворогом, маніпуляції з кримінально-процесуальними нормами, залякування — все це нагадує практики НКВС. В таких умовах суддям та адвокатам заважають вільно працювати і приймати законні рішення.

Попри все, рішення апеляційного суду вселяє надію. Надію на те, що навіть сьогодні в Україні залишається місце праву і справедливості.

— Чому, на вашу думку, суддя першої інстанції Науменко ухвалив саме таке рішення? Чи було на нього здійснено тиск, або як інакше пояснити таке очевидне порушення закону?

Якщо проаналізувати загальну практику звернень прокурорів і рішень судів у справах, пов’язаних із нетяжкими злочинами, видно неозброєним оком: клопотання про тримання під вартою в таких випадках майже не зустрічаються. Ні суди, ні прокуратура зазвичай не розглядають арешт як допустиму запобіжну міру — це скоріше виняток із правил.

Однак саме у цій справі — як щодо Ольги Панченко, так і інших обвинувачених, зокрема жінок — було застосовано найжорсткіший захід: тримання під вартою без альтернативи, без права на внесення застави, незважаючи на те, що вони не становили реальної загрози суспільству.

Молоді дівчата перебувають під вартою понад сім місяців у тяжких умовах, і щодо них продовжують застосовувати безальтернативний арешт. Такий контраст із усталеною судовою практикою викликає серйозні сумніви у безсторонньому та об’єктивному ставленню до справи Ольги Панченко.

У аналогічних справах за такими ж складами злочинів суди зазвичай обмежуються обов’язками, невеликими заставами або, в крайньому випадку, домашнім арештом. Тут же — виключно арешт без жодної можливості внесення застави.

Така вибірковість у застосуванні права наводить на обґрунтовані підозри щодо тиску з боку обвинувачення. Іншого логічного пояснення тому, чому у справах однієї категорії ухвалюються діаметрально протилежні рішення, просто немає.

Рішення суду різко вибивається із загального правового контексту, що може свідчити або про зовнішній тиск, або про свідоме викривлення принципів об’єктивності.

Аналогічні рішення були ухвалені й щодо всіх фігурантів у справі Олега Мальцева, де адвокат Ольга Панченко є захисником, включно з молодими дівчатами, яким суд восьмий місяць відмовляє у зміні запобіжного заходу – тримання під вартою.
Все почалося з гучних звинувачень і посилань на умови воєнного стану, за яких суду фактично “закрили очі”. А тепер, аби не визнавати помилковості перших рішень, суд продовжує їх механічно відтворювати. В результаті самі судді стали заручниками тих рішень, які ухвалили на початку.

На щастя, щодо Ольги Панченко апеляційний суд ухвалив справедливе рішення –застосував до неї альтернативну заставу, що дозволило Ользі вийти на свободу. Це, безперечно, позитивний крок. Однак надзвичайно важливо, щоб такий самий підхід було застосовано й до інших фігурантів справи.

Переконаний: варто лише порівняти інші рішення цих же суддів і клопотання того самого прокурора — і стане очевидним, що у справах із набагато тяжчими обвинуваченнями суди призначали значно м’якші запобіжні заходи, такі як домашній арешт або застава.

У цьому ж випадку, попри відсутність тяжких обвинувачень, навіть молодих жінок тримають під вартою без жодної можливості внесення застави вже понад вісім місяців. Це не просто правова аномалія — це кричуща несправедливість.

Така ситуація виглядає як відвертий тиск не лише на Ольгу Панченко як адвоката Мальцева, а й на всю сторону захисту, як спроба зламати опір і придушити саме право на захист.

— Рішення апеляційного суду — це лише зміна запобіжного заходу. Які подальші кроки ви плануєте вжити, з огляду на те, що, за вашими словами, кримінальне провадження щодо Ольги Панченко було від самого початку відкрито незаконно?

— У Ольги абсолютно така ж фабула обвинувачення, як і в її підзахисного – Олега Мальцева, а також у всіх інших фігурантів цієї справи. Ми також беремо участь у ній як захисники, і маємо все, щоб довести невинуватість наших підзахисних у вказаній справі. Це також стосується і Ольги.
Що стосується подальших дій у її справі — усе залежатиме від дій сторони обвинувачення.
Наразі у слідства є всі матеріали для закінчення слідства та передачі справи до суду, і сьогодні в них є два шляхи. Перший — уже завтра оголосити про завершення досудового розслідування й передати справу до суду. Другий —затягувати процес розслідування з метою тиску на Ольгу: постійно викликати на допити без процесуальної мети, проводити повторні обшуки, влаштовувати провокації та іншим чином чинити на неї тиск.

Від того, який сценарій обере слідство, залежатиме й наша подальша тактика захисту. У нас є практично всі матеріали слідства, і ми не бачимо в них жодного складу злочину — взагалі, і ми готові до її захисту в суді.

Наша головна мета — щоб Ольга залишалася на свободі, могла в повній мірі реалізовувати своє право на професію та продовжувати захищати тих людей, інтереси яких вона відстоювала від самого початку.

— Як ви оцінюєте дії адвокатської спільноти у зв’язку з арештом Ольги Панченко?

— Реакція колег була справді потужною й миттєвою. Адвокатська спільнота об’єдналася майже одразу — це було видно неозброєним оком. Загуло все інформаційне середовище: справа Ольги Панченко стала відома на всю країну.

Ця згуртованість адвокатів зіграла величезну роль. Участь адвокатів була різною — хтось написав допис у Facebook, хтось особисто підтримав, хтось виступив із публічним коментарем. І в сукупності все це створило потужний суспільний резонанс, завдяки якому справа Ольги Панченко стала публічною. Це, своєю чергою, полегшило роботу захисту в апеляційному суді та дозволило об’єктивно розглянути справу, незважаючи на медійний та адміністративний тиск на судові органи.

Коли адвокатська спільнота виносить справу в публічну площину, особливо якщо йдеться про явне порушення прав адвоката, суду стає значно важче ігнорувати об’єктивні обставини та процесуальні порушення сторони обвинувачення. Справа стає «некрасивою», незручною — не тільки з юридичної точки зору, а й репутаційно. І в цьому випадку, на мою думку, суд усвідомив, що справа “шита білими нитками” і що тут явно простежується тиск на адвокатуру.

Якби цю ситуацію ніхто не підняв, усе могло б піти зовсім іншим шляхом — більше уваги приділили б позиції правоохоронців, а належного громадського балансу просто не було б. Коли ж питання стає предметом широкого обговорення й може зазнати критики в публічній площині, це створює умови для ухвалення більш зважених рішень.

Я щиро вдячний усім колегам за цю підтримку. І хочу підкреслити: така реакція була абсолютно заслуженою, адже Ольга завжди активно брала участь у житті адвокатської спільноти, у складі Комітету захист прав адвокатів захищала гарантії адвокатської діяльності щодо колег, долучалася до правозахисних ініціатив. Це справді важливо.

Підтримка адвокатської спільноти та публічність — це два ключові чинники, без яких досягти навіть того результату, який ми маємо сьогодні, було б надзвичайно складно.

— Ви також є захисником одного з обвинувачених у так званій «справі Олега Мальцева». Скажіть, чи чиниться на вас тиск? Адже двох адвокатів-чоловіків уже фактично “вибили” з процесу.
— Скажу так: особисто на мене прямого тиску не чинили. Однак сам факт того, що в межах кримінальної справи, в якій я беру участь, без законних підстав був заарештований адвокат, по суті, вже є формою тиску. І не лише на мене як на учасника процесу, а й на всю систему захисту загалом.

Але прямого тиску — ні, не було, і я щиро сподіваюся, що й не буде. Я давно в професії, мав клієнтів різного рівня публічності, і дійшов висновку: чим відкритішою і публічнішою є позиція захисту у резонансних справах, де вирішується не лише доля окремої людини, а й доля правосуддя загалом, тим безпечніше працювати адвокату.

Публічність — це своєрідний щит. Адже одне —протиправно діяти потайки, за кулісами, і зовсім інше — порушувати права людей на очах у суспільства. У публічній площині такі дії представників держави викликають різку реакцію: осуд, критику, резонанс.
Коли все видно й очевидно, навіть найбільш цинічним представникам правоохоронної та судової системи стає незручно продовжувати в тому ж дусі. Саме тому я вірю, що публічність допомагає захищати не тільки клієнта, а й самого адвоката — його право працювати чесно, професійно та без тиску.

Вважаю, що випадок із арештом Ольги Панченко стане для правоохоронних органів своєрідним “сигнальним дзвінком”. Нагадуванням про те, що незаконне переслідування адвокатів — це шлях у нікуди. Що спроби залякати, зламати та ув’язнити всіх, хто захищає права людей, — це стратегія, яка рано чи пізно обернеться проти самих її ініціаторів. Хотілося б, щоб справа Ольги Панченко стала саме таким нагадуванням: незаконне переслідування адвокатів обертається проти переслідувачів.

І хочеться вірити, що справа Ольги Панченко стала, скажімо так, переломним моментом у справі Олега Мальцева. Вона стала публічною, і тепер ситуація з іншими підзахисними, яких обвинувачують за нетяжкими статтями, але досі утримують під вартою без можливості внесення застави, — стає юридично й морально необґрунтованою. Тепер, коли справа стала публічною, тримати під вартою людей, які не обвинувачуються у тяжких злочинах, виглядає абсурдно.

Ми активно працюємо над тим, щоб усі незаконно утримувані під вартою отримали шанс вийти на свободу. Якщо немає складу тяжкого злочину, якщо людина раніше не судима, не переховувалася — тримати її за ґратами просто немає підстав. І ми сподіваємося, що й щодо інших фігурантів справи суди почнуть ухвалювати рішення, які дозволять їм вийти — нехай під заставу, нехай із покладенням обов’язків, але вийти із СІЗО. Це наша мета, це наша надія. І саме над цим ми зараз працюємо максимально активно.

— Арешт адвокатки Ольги Панченко — це безпрецедентний випадок?
— Ні. Хоч я й не можу точно говорити за Одесу, оскільки практикую в Києві, але в столиці арешти адвокатів та інший тиск, на жаль, не така вже й рідкість. Особливо зараз це стало доволі поширеною практикою — коли слідство бачить, що з підзахисним працює компетентний адвокат, який володіє важливою інформацією та здатний побудувати ефективний захист. У таких випадках дуже часто намагаються “зламати” адвоката: незаконно заарештувати, втягнути у справу — в надії або зірвати стратегію захисту, або налякати, змусити грати за їхніми правилами, а інколи навіть отримати від адвоката докази проти клієнта. Таких прикладів — чимало.

До речі, нам відомо, що ще до нас у цій справі Олега Мальцева вже чинився тиск на адвокатів, які брали участь у захисті. Тож, на жаль, переслідування адвокатів — не унікальне явище. Воно ще не стало нормою, але вже перетворилося на стійку, хоч і ганебну практику.

Чому це можливо? Сценарій завжди один: якщо адвокатська спільнота не реагує на порушення правоохоронцями професійних прав колег-адвокатів — тиск посилюється. Щойно здіймається шум — ситуація змінюється. Під тиском суспільної уваги правоохоронці частіше відступають. Як правило, з’являється розголос, реагує адвокатська спільнота — і тиск тимчасово припиняється. До того часу, поки черговий правоохоронець не вирішить, що тиск на адвоката є більш привабливим ніж збирання доказів винуватості прийняття законних рішень та доведення своєї позиції в суді законним шляхом.

Завжди є спокуса: “якщо зараз посадимо адвоката — злякаються і підзахисні, і він сам”. І це повторюється знову — можливо в іншому регіоні, або в іншій справі. Це — саме та ганебна практика, яка досі живе у нашій правоохоронній системі!

Недарма при Національній асоціації адвокатів України діє Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. І, повірте, без роботи він не сидить. Його діяльність не припиняється ні на день: виїзди на обшуки, та затримання адвокатів — така реальність.

Дякуюємо за розмову. Вітаємо з рішенням суду — це справді маленька, але важлива перемога. Ользі — якнайшвидшого відновлення і повернення до професійної діяльності.

Від себе додамо

Справа Ольги Панченко стала важливим тестом для всієї української правової системи: наскільки вона здатна зберігати свої принципи навіть в умовах тиску та війни. Рішення апеляційного суду про зміну запобіжного заходу — це лише перша маленька перемога в довгій боротьбі за справедливість. Однак попереду ще складніше завдання: відновити порушені права не лише Ольги, а й інших фігурантів справи, захистити професію адвоката від свавілля і повернути впевненість у тому, що закон в Україні все ще має значення.

Сьогодні, як ніколи, публічність, солідарність професійної спільноти та готовність боротися до кінця залишаються головними щитами правосуддя.

Повний відеозапис засідання Апеляційного суду дивіться за посиланням

Перемога у справі адвокатки Ольги Панченко: вона вийшла на волю

Данил Захарчук — Fri, 25 Apr 2025 14:45:13 +0000

Ця справа вкотре нагадує про важливість єдності юридичної спільноти та принциповості у боротьбі за права адвокатів в Україні.

25 квітня 2025 року стала важливою віхою у справі адвокатки Ольги Панченко. Апеляційний суд міста Одеси визначив альтернативу триманню під вартою — заставу в розмірі 64 тисячі гривень. Цього ж дня Ольга Панченко вийшла на свободу.

Нагадаємо, що 17 квітня 2025 року ухвалою суду першої інстанції було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Панченко є членкинею Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності при Раді адвокатів Одеської області.

Як зазначає Громадська організація «Захист прав адвокатів України», це рішення — крок до справедливості. Апеляційний суд продемонстрував дотримання принципів верховенства права, на відміну від суду першої інстанції. Проте, боротьба за правду ще триває: попереду досудове розслідування та розгляд справи по суті. Наступним етапом має стати оскарження самої підозри, яку вважають абсолютно необґрунтованою.

У заяві ГО йдеться: «Ольга Панченко, ми з тобою. Ми не дозволимо, щоб подібне стало новою “нормою” в роботі правоохоронних органів. Адвокатура має право на захист — і отримає його».

Адвокат Олександр Бабіков висловив подяку суддям та адвокатській спільноті, яка підтримала Ольгу Панченко: «Застава у розмірі 60 тисяч гривень — це мудре і виважене рішення, що надає можливість захищатися без загрози для здоров’я». Один з адвокатів Ольги Вадим Семенов подякував всім колегам – адвокатам, які підтримували в цей тяжкий період!

Читайте також: Співробітники ДВКР СБУ використали “втемну” органи прокуратури та слідства СБУ для реалізації комерційного замовлення