У 2010 році ще тоді нікому невідомий старший помічник прокурора Приморського району Одеси Руслан Войтов здійснив покупку чотирикімнатної квартири в центрі міста загальною вартістю, включаючи подальший ремонт, понад 250 тисяч доларів США. При цьому його офіційна річна зарплата не перевищувала 3 000 доларів. Як стало можливим таке кричуще невідповідність доходів і витрат? Наше розслідування, засноване на ексклюзивних документах з архіву пошти прокурора, розкриває схему приховування справжнього володіння нерухомістю і демонструє корупційний характер дій прокурора.
Пошук сімейного гніздечка
З початку 2010 року старший помічник прокурора Приморського району Одеси Руслан Войтов несподівано виявив жвавий інтерес до питань нерухомості. У листуванні з квітня того року з’являються фотографії майбутнього «скромного сімейного гніздечка» чиновника площею 125 квадратів у центрі міста.
Уже в травні 2010 року угода була оформлена. Згідно з ринковими даними компанії SV Development за квітень 2010 року, середня вартість квадратного метра в Приморському районі Одеси становила 1 648 доларів, що робило цей район найдорожчим у місті. Для квартири площею 125 кв.м. вартість мала становити приблизно 206 000 доларів тільки за саму нерухомість.
Оформлення угоди відбувається на ім’я Ейкенес Ілони Миколаївни (у дівоцтві Бондаренко), уродженки Запоріжжя, яка на даний момент має посвідку на проживання в Норвегії. Вибір такого «власника» для чиновницької квартири не випадковий. Перебуваючи за межами України, Ейкінес недоступна для українських контролюючих органів. Тому Войтов, обійнявши посаду прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції в 2015 році, Руслан Войтов справно декларує квартиру як «Інше право користування», проте робота з архівами показує, що квартира є його прямою власністю, інакше не було б сенсу робити ремонтні роботи на суму понад 50 000 доларів і залучати цілу групу дизайнерів для роботи над проектом квартири.
Ремонт на мільйон гривень
З червня 2010 року по січень 2011 року в квартирі проводиться капітальний ремонт, і керує всіма роботами не пані Ейкенес, якій формально належить квартира, а прокурор Войтов.
Судячи із загального кошторису, надісланого виконробом Олексієм Ш., на ремонт квартири пішло близько 20 000 доларів. З урахуванням українських цін на ремонт у 2010 році (120–180 доларів за квадратний метр) виходить, що загальна сума витрат на зарплати бригаді склала не менше 15–22,5 тисяч доларів.
До проекту квартири Войтов залучає також трьох (!!!) дизайнерів: Володимира П. для загального інтер’єру, другого фахівця для меблів на замовлення, і третього спеціально для проектування кухні. Техніка замовляється в Європі через двоюрідного брата Вадима Марченка з Німеччини.
Показово, що Войтов настільки захоплений процесом, що в робочий час надсилає дизайнерам референси майбутнього інтер’єру, використовуючи службові ресурси для особистих цілей.
Для порівняння, одна тільки кухня з повною комплектацією вийшла більше 10 000 доларів. Теплі підлоги, меблі на замовлення, сигналізація, нова техніка — це ще одна додаткова стаття витрат.
Складемо цифри: 206 тисяч на саму квартиру і більше 50 тисяч на ремонт і облаштування. Загальна сума інвестицій — більше 250 тисяч доларів. У документах і за відкритими даними межа річного доходу старшого помічника прокурора в ті роки становила орієнтовно 3 000 — 5 000 доларів на рік.
Навіть припускаючи оптимістичний варіант зарплати помічника прокурора в 5 000 доларів на рік, накопичення суми в 250 000 доларів вимагало б 250 000 ÷ 5 000 = 50 років. При річному доході в 3 000 доларів терміни ще більш фантастичні: близько 80 років. Прості математичні розрахунки показують, що офіційної зарплати для пояснення походження коштів явно недостатньо.
Що з цього випливає?
Матеріали, якими ми володіємо, не є останнім словом і самі по собі не доводять кримінальну вину. Однак вони формують зв’язний ланцюжок фактів і доказів, які дають підстави для наступних висновків і дій:
- Наявність схеми номінального оформлення власності. Оформлення нерухомості на третю особу ще й з посвідкою на проживання за кордоном — класичний приклад використання «ширми» для приховування вигодонабувача.
- Невідповідність рівня витрат офіційним доходам. За приблизними оцінками, квартира плюс ремонт істотно перевищують можливі накопичення на посаді, яку займав фігурант.
- Прямі документальні сліди участі: листування з дизайнерами, кошториси, замовлення техніки. Ці матеріали вказують на активне управління об’єктом і фінансування робіт.
Питання, які ми надсилаємо і чекаємо на публічну відповідь:
- На яких підставах квартира, фактичним власником якої є фігурант розслідування, була оформлена на Ілону Ейкенес у травні 2010 року?
- Чому в деклараціях з 2015 року квартира вказана як «Інше право користування» за наявності листування та кошторисів, що вказують на фактичну експлуатацію та вкладення?
Ми надаємо фігуранту розслідування право на відповідь і очікуємо, що пояснення будуть опубліковані публічно.
Читайте також: