Вже понад вісім років одесит Олександр Сахаров служить у лавах ДСНС. До частини його привела порада товариша та власна мрія — бути серед тих, хто першим приходить на допомогу.
«Наймасштабніша пожежа, у якій я брав участь, — це трагедія в коледжі на Троїцькій. Крики дітей, розпач батьків, загибель нашого колеги… Адреналін зашкалював, було страшно. Але старші наставники вчили: у нашій роботі голова має бути холодною. Їхній досвід став для мене безцінним», — згадує Олександр.
Друга пожежа, що запам’яталася назавжди, — горів готель у центрі Одеси. «Температура була такою, що в мене на голові лопнула каска. Ми витягли чоловіка, який застряг між обшивкою та стіною. Коли побачив його очі — зрозумів: це і є моє покликання. Перша врятована людина, яку я витягнув власноруч».
24 лютого 2022 року Олександр перервав відпустку й наступного ж дня вийшов на чергування. «Ми не знали, що нас чекає, але розслаблятися було не можна. Під час війни найболючіше — усвідомлювати, що людські життя під загрозою. Але я вірю: це лише думки, а ми зробимо все, щоб їх не стало реальністю».
Додому Олександр приносить тільки посмішку. «Спокій я знаходжу в обіймах дружини та синочка. Про страшне рідним не розповідаю — їх треба оберігати».
А коли настане Перемога, родина Сахарових здійснить давню мрію: «Обов’язково поїдемо всією сім’єю у мандрівку за кордон».
Дякуємо, Олександре, за мужність, за врятовані життя й за те, що навіть у найтемніші дні залишаєшся людиною зі світлом у серці.
Слава рятувальникам Одеси!
Слава Україні! 🇺🇦❤️