Головна зміна полягає в тому, що замість кількох окремих соціальних виплат сім’ї зможуть отримувати одну щомісячну допомогу. Її розмір визначатимуть індивідуально, враховуючи сукупні доходи родини, її склад та життєві обставини.

Водночас новий підхід передбачає не лише грошові виплати, а й доступ до соціальних послуг відповідно до потреб конкретної сім’ї.

Зокрема, родини з маленькими дітьми зможуть отримувати послуги раннього втручання. Також передбачені соціальний супровід, денний догляд, догляд удома, консультування, допомога із соціальною адаптацією та підтримка дітей під час інклюзивного навчання.

Мета змін — поєднати фінансову підтримку із практичною соціальною допомогою, щоб сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, могли отримувати необхідні послуги та кошти в межах єдиної системи.

Очікується, що такий механізм дозволить ефективніше враховувати потреби малозабезпечених родин і спростить організацію державної соціальної підтримки.

Детальнішу інформацію про нову систему допомоги, умови її призначення та порядок отримання можна знайти на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України.

Відтепер основним джерелом підтвердження стажу стануть дані державних електронних реєстрів. Якщо необхідна інформація в них відсутня, Пенсійний фонд зможе враховувати записи у трудовій книжці та інші документи, перелік яких розширено.

Важливою зміною стала можливість підтвердити трудовий стаж за свідченнями щонайменше двох колишніх колег, якщо документи не збереглися. При цьому Пенсійний фонд сприятиме пошуку свідків, які можуть підтвердити факт роботи людини на підприємстві.

Окремий порядок передбачено для громадян, які працювали на підприємствах, розташованих на тимчасово окупованих територіях або в районах ведення бойових дій. Він також поширюється на випадки, коли документи про трудову діяльність були знищені чи втрачені через війну.

Урядове рішення має спростити процедуру оформлення пенсій для людей, які через воєнні обставини не можуть надати необхідні документи про попередні місця роботи.

Головна мета змін — забезпечити можливість підтвердження набутого трудового стажу та захистити право громадян на пенсійне забезпечення, навіть якщо документи про їхню трудову діяльність не збереглися.

Про порядок декларування нагадали в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.

За інформацією правоохоронців, громадяни, які виявили вогнепальну зброю чи боєприпаси або зберігають незареєстровану зброю, мають повідомити про це за телефоном 102 або 112.

Після повідомлення необхідно протягом 24 годин звернутися до найближчого підрозділу Національної поліції для проходження процедури декларування.

Після оформлення відповідних документів громадянин може законно залишити задекларовану зброю на зберіганні або добровільно передати її поліції.

Добровільне декларування в установленому законом порядку передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне поводження з відповідною зброєю та боєприпасами.

Водночас правоохоронці наголошують, що декларуванню підлягають не всі види озброєння.

Зокрема, процедура не поширюється на нарізну вогнепальну зброю калібру 12,7 мм і більше, боєприпаси до неї, кулемети, вогнемети, міномети та інші види важкого озброєння, які перебувають на озброєнні військових.

У поліції зазначають, що для декларування необхідно пройти встановлену процедуру та надати відповідні документи. Детальний порядок оформлення правоохоронці роз’яснюють в інформаційних матеріалах.

Жителів Одеської області закликають не зволікати з повідомленням про виявлену або незареєстровану вогнепальну зброю та звертатися до поліції для її законного оформлення.

Новий стандарт має забезпечити однакове та коректне використання відповідної термінології в офіційних документах, освітній і науковій сферах, професійній діяльності та публічній комунікації.

Окреме значення документа полягає у формуванні коректної мови під час розмови про людей та їхні потреби. Уніфікована термінологія покликана допомогти уникати стереотипних або некоректних формулювань, які самі можуть створювати додаткові бар’єри.

Ознайомитися з повним текстом документа можна на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.

Як повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, жорстоке поводження з тваринами не обмежується фізичним насильством. Загрозу їхньому життю та здоров’ю можуть становити також неналежні умови утримання та відсутність необхідного догляду.

Зокрема, правоохоронці закликають звертати увагу на випадки, коли тварин залишають без їжі та питної води, не забезпечують укриттям від спеки чи морозу або не надають ветеринарної допомоги за наявності травм чи ознак захворювання.

Окремо в поліції наголошують на неприпустимості знущань із тварин заради розваги, зокрема для створення фото- та відеоконтенту.

За жорстоке поводження з тваринами законодавством України передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність. Покарання залежить від характеру правопорушення, обставин його вчинення та наслідків для тварини. У найтяжчих випадках воно може становити до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці закликають громадян не ігнорувати ситуації, які можуть свідчити про насильство над тваринами або загрожувати їхньому здоров’ю.

У разі виявлення можливого жорстокого поводження з твариною необхідно повідомити поліцію за номером 102 або 112. Після отримання звернення правоохоронці мають встановити обставини події та осіб, причетних до можливого правопорушення.

У поліції наголошують, що своєчасне повідомлення про такі випадки може допомогти запобігти подальшому насильству та врятувати життя тварини.

За жовтого рівня загрози, пов’язаного з атаками безпілотників, медичні заклади продовжують працювати у звичайному режимі. Водночас медики, пацієнти та відвідувачі повинні мати доступ до укриттів, якими можуть скористатися за власним рішенням.

За червоного рівня, що оголошується у разі ракетної, комбінованої або масованої дронової загрози, працівники та пацієнти мають переміщуватися до укриттів, якщо це можливо зробити безпечно та без створення додаткових ризиків. Водночас медичну допомогу, переривання якої може загрожувати життю чи здоров’ю людини, зокрема оперативні втручання, припиняти не можна.

Якщо під час тривоги медзаклад переносить роботу до укриття або приміщення з найменшим ризиком ураження, там дозволяється продовжувати лікування, розміщувати пацієнтів та відпускати лікарські засоби. Така робота не вважатиметься порушенням ліцензійних вимог.

Екстрену та невідкладну медичну допомогу надаватимуть незалежно від рівня загрози. Це стосується і приймання пацієнтів, і забезпечення необхідними лікарськими засобами. Диспетчерські служби центрів екстреної медичної допомоги також працюватимуть безперервно, приймаючи та опрацьовуючи виклики з укриттів.

У МОЗ наголошують, що головна мета нового порядку — забезпечити безпеку медичних працівників і пацієнтів, водночас зберігши безперервність допомоги, яку небезпечно відкладати або припиняти.

Представникам громад уже вручили ключі та необхідні документи на транспорт. Автобуси пристосовані для перевезення дітей з особливими освітніми потребами та мають забезпечити їм безпечний і комфортний шлях до навчальних закладів.

Транспорт придбали в межах підтримки України з боку Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Це вже третя партія шкільних автобусів, яку громади Одещини отримали у 2026 році. Влітку автопарк області поповнили ще 26 інклюзивних та 15 звичайних шкільних автобусів.

Оновлення шкільного транспорту має забезпечити доступ до очного навчання для дітей у громадах області, зокрема для учнів з особливими освітніми потребами.

Вартість медичної послуги лікарням оплачує Національна служба здоров’я України, а необхідні стент-системи централізовано закуповує держава. В Одесі потреби пацієнтів додатково забезпечують коштом міського бюджету в межах цільової програми «Здоров’я».

У 2026 році за цією програмою для проведення ендоваскулярних втручань придбали 291 стент, 562 провідники, 765 катетерів та 1017 одиниць інших витратних матеріалів. Загальна вартість закупівлі перевищила 28 млн гривень.

Планове та ургентне стентування в Одесі проводять у двох міських кластерних медзакладах — міських клінічних лікарнях №10 та №11. За перші шість місяців 2026 року в них виконали 1042 стентування, а також 142 інші ендоваскулярні втручання, зокрема балонні ангіопластики.

Департамент охорони здоров’я Одеської міської ради також розробив маршрути пацієнтів для проведення стентування коронарних артерій у міських лікарнях. Це має забезпечити організоване направлення пацієнтів, яким необхідне відповідне кардіологічне втручання.

Водночас Одеса залишається повноцінною частиною фестивальної програми. Цього року для міста підготували низку офлайн- та онлайн-подій. 17 вересня відбулася зустріч школярів гімназії №26 із дитячою письменницею Галиною Вдовиченко, авторкою серії «36 і 6 котів», а 18 вересня студенти одеських вишів долучилися до онлайн-зустрічі з письменницею та лікаркою Іриною Фінгеровою, авторкою роману «Протяг» про досвід українських біженців у Німеччині.

19 вересня у Грецькій залі Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василька пройшли зустрічі з Євгенією Геновою та Зоєю Казанжи. Євгенія Генова представила нонфікшн-збірку «Вони обрали Україну», присвячену історіям молодих людей, які вирвалися з російської окупації. Зоя Казанжи представила поезію зі збірки «Марта й інші жінки». 20 вересня програма продовжиться онлайн-розмовою з Андрієм Любкою про його досвід письменника та військовослужбовця.

Паралельно окрему одеську програму представляють у Кишиневі. Її курує Майя Дімерлі, координаторка Одеси — міста літератури ЮНЕСКО. Зокрема, до неї увійшла поезія одеських авторів Владислави Ільїнської, Михайла Куцака та Таї Найденко. Окремою частиною програми став міжнародний проєкт «Музейний щоденник війни».

Загалом фестиваль об’єднав літературні читання та дискусії, поетичні події, кінопокази, майстер-класи, дитячу й підліткову літературу, а також зустрічі у школах та університетах Кишинева, Бєльців і Кагула. Попри вимушене проведення основної програми за кордоном, фестиваль продовжує зберігати безпосередній зв’язок з Одесою та представляти українську й одеську літературу міжнародній аудиторії.

Скористатися програмою зможуть ВПО, які виїхали з територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, не мають придатного для проживання власного житла на підконтрольній Україні території та не отримували компенсації чи житлові ваучери за знищене майно. Також передбачена умова, що протягом останніх шести місяців заявники не купували земельні ділянки вартістю понад 100 тисяч гривень або нові автомобілі.

Першочергове право на таке житло матимуть багатодітні родини, люди з інвалідністю та сім’ї з дітьми з інвалідністю, діти-сироти й особи, позбавлені батьківського піклування, а також люди старшого віку.

Пошук відповідного будинку здійснюватиме громада спільно з ВПО за участю Ради з питань ВПО або волонтерів. Після попереднього погодження умов із власником житла заяву необхідно подати протягом трьох календарних днів. Зробити це можна особисто або поштою через орган місцевого самоврядування, а також в електронному вигляді через вебпортал Пенсійного фонду України із застосуванням електронного підпису. У разі онлайн-подання Пенсійний фонд має передати заяву відповідній громаді протягом трьох робочих днів.

Житло надаватимуть у безоплатне користування строком до трьох років із можливістю продовження. Після укладення договору ВПО повинні вселитися до будинку протягом 60 днів, а зареєструвати в ньому місце проживання — протягом 30 днів.

Новий механізм реалізовуватиметься як експериментальний проєкт. Його мета — розширити можливості громад із забезпечення переселенців тимчасовим житлом у сільській місцевості та оцінити ефективність такого підходу.