Але часи змінюються. В Одесі, схоже, винайшли новий метод розслідування. Назвемо його «оперативним гіпнозом». Це коли слідчий дивиться на порожній аркуш паперу і зусиллям волі (або наказом зверху) бачить там те, чого немає. А якщо уяви не вистачає, на допомогу приходить його величність Ксерокс.

Переді мною лежить документ, від якого у будь-якого старого «слідчого» волосся стане дибки. Це науковий висновок у справі професора Олега Мальцева. Сухий юридичний текст, але якщо перекласти його з професорського на людську мову, відкривається безодня.

Метод «Ctrl+C — Ctrl+V»

Слідство — це ремесло. Нудне, копітке. Але одеські пінкертони вирішили не потіти. Вони взяли професора Мальцева і його соратника Слободянюка і пред’явили їм букет тяжких статей: захоплення влади (ст. 109), створення НЗФ (ст. 260 ч. 1) і керівництво цим НЗФ (ст. 260 ч. 3).

Звучить страшно? А тепер стежте за руками.

Експерт-правознавець читає Обвинувальний акт і протирає очі. Опис дій обвинувачених для всіх трьох абсолютно різних злочинів — ідентичний. Слово в слово. Буква в букву.

Уявіть: ви зловили кишенькового злодія. І пишете в протоколі: «Іванов вкрав гаманець». А потім додаєте: «Оскільки Іванов вкрав гаманець, він тим самим готував теракт і політ на Марс». Абсурд? У справі Мальцева це реальність. Слідчий просто скопіював один і той же текст у три різні графи.

Юридично це називається порушенням статті 61 Конституції: не можна карати двічі (а тут тричі!) за одне й те саме. А мовою професіоналів це називається «липа».

Фантомний переворот

Давайте розберемо цей «шедевр» по кісточках. Мальцеву шиють статтю 109 — «Дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу». Серйозна заявка. За таке до стіни ставили.

Але будь-який курсант знає: щоб пред’явити цю статтю, потрібно довести дію. Не думки, не розмови на кухні, а дію. Штурм, барикади, захоплення арсеналів.

Що пише слідство? Воно пише про «змову». І тут же вчиняє підробку. У законі сказано: є дії, а є змова на дії. Це різні речі. Але слідчий ліпить «гібрид»: він стверджує, що Мальцев і домовився, і вчинив. При цьому в тексті немає ні слова про те, які саме дії по захопленню влади були вчинені.

Ні танків на Дерибасівській, ні захопленої мерії. Тільки папір, який все стерпить. Слідчий підмінив реальні факти описом мети. Він просто вирішив: «Раз вони зібралися разом, значить, хочуть повалити владу». Логіка залізна, як грати в СІЗО.

Керівник порожнечі

Далі — більше. Мальцеву інкримінують частину 3 статті 260 — «Керівництво воєнізованим формуванням».

Тут є тонкість: створити групу (ч. 1) і керувати нею (ч. 3) — це різні злочини. Керівництво — це поточна робота: фінансування, вербування, планування операцій, видача пайків.

Експертиза тикає слідство носом у його ж документи: в обвинувальному акті немає жодного факту, що описує керівництво. Там знову і знову переписана історія про створення.

Виходить парадокс: слідство каже «він керував», але описує тільки те, як «він створив».

Це все одно, що судити архітектора за те, що він живе в побудованому будинку, не маючи доказів, що він там взагалі з’являвся. Кваліфікація висмоктана з пальця, щоб накрутити термін.

За що сидимо?

Виникає питання: якщо юридична база справи — це решето, крізь яке свистить вітер, то навіщо це все? Чому шанованого вченого, автора книг, виданих у США, тримають у клітці 15 місяців?

Відповідь проста. Коли у оперів немає фактів, вони включають фантазію. Їм не потрібен Мальцев-вчений. Їм потрібен Мальцев-лиходій.

Вони взяли наукову організацію, що займається історією та єдиноборствами, і як сову на глобус натягнули на неї «воєнізоване формування». А щоб ніхто не сумнівався, приправили це соусом «державного перевороту».

Це називається імітація бурхливої діяльності. Система працює на самозбереження. Їй простіше намалювати три статті під копірку, ніж визнати, що вони посадили невинну людину.

Тільки ось біда: папір може і стерпить, а історія — ні. Експертиза доктора наук Берзіна — це не просто документ захисту. Це вирок професіоналізму тих, хто шив цю справу білими нитками.

Коли уява замінює Кримінальний кодекс, правосуддя перетворюється на дешевий детектив у м’якій обкладинці. І фінал у цього детектива буде поганий. Для авторів.